НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

Журнал «Медицинские исследования»
Том 1, выпуск 1, 2001

ТЕРАПІЯ ВЕГЕТАТИВНИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ НЕВРОЗОПОДІБНИХ РОЗЛАДАХ

В. Г. Деркач, І. П. Дищук, Л. І. Кравченко, В. І. Бурма, Н. О. Батіг

Буковинська державна медична академія,
кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології
Чернівецька обласна клінічна психіатрична лікарня

* Публікується за виданням:
Деркач В. Г., Дищук І. П., Кравченко Л. І., Бурма В. І., Батіг Н. О. Терапія вегетативних порушень при неврозоподібних розладах // Медицинские исследования. — 2001. — Т. 1, вып. 1. — С. 33–34.

Відомо, що при органічних ураженнях головного мозку завжди спостерігаються неврозоподібні розлади, причиною яких є порушення функції проміжного мозку. При цьому у таких хворих часто можуть зустрічатись різноманітні вегетативні порушення, які вимагають проведення цілеспрямованих лікувальних заходів.

Метою дослідження стала апробація методики лікування вегетативних порушень у хворих на неврозоподібні розлади органічного генезу, запропонованої авторами, та оцінка її ефективності щодо поліпшення стану хворих і строків перебування їх у стаціонарі.

Під нашим спостереженням знаходилось 27 хворих жінок, які лікувались стаціонарно у 2-му та 8-му відділеннях Чернівецької обласної клінічної психіатричної лікарні: 14 з неврозоподібними розладами судинного, 8 — клімактеричного і 5 — травматичного генезу. Вік хворих — 30–65 років. Контрольну групу склали 19 хворих жінок з такою ж патологією, які отримували загальноприйняте лікування. В роботі застосовувались клініко-психопатологічний і електроенцефалографічний (ЕЕГ) методи дослідження. Стан хворих оцінювали до і після лікування.

Запропонована нами методика лікування вегетативних порушень у хворих на неврозоподібні розлади судинного, клімактеричного і травматичного генезу включала застосування комбінації таких лікувальних засобів і заходів:

  1. Базова терапія — відповідно основного захворювання (судинні, антиагреантні, розсмоктуючі, гормональні, ноотропні, дегідратаційні, загальнозміцнюючі, в тому числі і вітаміни, засоби).
  2. Піроксан 15 мг 3 рази на день, протягом 20–30 днів.
  3. Амітриптилін 25 мг або золофт 50 мг вранці, протягом 20–30 днів.
  4. Феназепам 1 мг ввечері, протягом 20–30 днів.
  5. Натрію бромід 10 мл 10% розчину, внутрішньовенно, серед дня, протягом 10 днів.
  6. Ендоназальний електрофорез 20% розчину оксибутирату натрію, серед дня, протягом 10 днів.

Вегетативні порушення у хворих проявлялись на тлі невротичних розладів у вигляді відчуття жару, парестезій, «приливів», підвищеної пітливості, неприємних відчуттів в епігастральній області, ділянці серця, утрудненого дихання, наявності «грудочки» в горлі, нудоти, блювоти, «ознобоподібного» тремтіння тіла, частого сечовипускання тощо.

У більшості хворих (15) на тлі альфа-бета ритму (зі збереженими регіонарними відмінностями та функціональною реактивністю церебральних структур) чи дизритмії (у вигляді поліморфних низьковольтних хвиль зі стертістю зональних відмінностей і послабленням функціональної реактивності церебральних структур) реєструвались пароксизми (тривалістю до 1 сек.) гострих альфа-бета хвиль, амплітудою 25–50 мкВ, більше виражених у відведеннях із задніх відділів головного мозку, що свідчило про зміну функціональної активності верхньо-стовбурових структур головного мозку за пароксизмальним типом.

ЕЕГ 5 хворих характеризувались регулярним чи помірно регулярним альфа-ритмом, амплітудою 40–60 мкВ, з добре вираженою функціональною реактивністю церебральних структур, на тлі якого реєструвались трансцеребральні розряди (тривалістю 1–2 сек.) білатерально-синхронних тета-дельта хвиль, амплітудою до 70 мкВ, більше виражених у відведеннях із задніх відділів головного мозку, що свідчило про зміну функціональної активності мезодіенцефальних структур головного мозку.

В інших хворих спостерігались ЕЕГ з низьковольтною вогнищевою патологією (3 особи) і без суттєвих змін біоелектричної активності головного мозку (4 хворих).

Після проведеного лікування значне поліпшення стану відзначено у 14 хворих у вигляді відсутності або значного зменшення вираженості вегетативних порушень. Характерно, що це були хворі, у яких на ЕЕГ реєструвались зміни активності верхньо-стовбурових структур головного мозку; при цьому «нормалізація» ЕЕГ спостерігалась у 12 хворих.

У 10 хворих зменшилась вираженість вегетативних порушень. В цій групі були хворі, у яких на ЕЕГ до лікування спостерігались зміни активності верхньо-стовбурових, мезодіенцефальних структур, низьковольтна вогнищева патологія або не було суттєвих змін біоелектричної активності головного мозку. Після лікування у 7 хворих не виявлено суттєвих змін біоелектричної активності головного мозку, а у 3 хворих на ЕЕГ реєструвались окремі пароксизми низькоамплітудних тета-дельта хвиль (до лікування у них на ЕЕГ були розряди високоамплітудних тета-дельта хвиль).

У 3 хворих ми не відзначили зменшення вираженості вегетативних порушень після лікування і на ЕЕГ у них зберігались трансцеребральні розряди високоамплітудних тета-дельта хвиль.

У хворих контрольної групи відсутність або значне зменшення вираженості вегетативних порушень відзначено у 2 осіб, зменшення — у 4 хворих. «Нормалізація» ЕЕГ спостерігалась у 5 хворих.

При аналізі строків лікування таких хворих необхідно зазначити, що тривалість перебування їх у стаціонарі в середньому на 5–7 днів коротше, ніж хворих контрольної групи.

Таким чином, проведені дослідження показали, що причиною появи вегетативних порушень у хворих на неврозоподібні розлади є зміни активності серединних структур головного мозку і вони більш стійкі при переважному ураженні його мезодіенцефальних відділів.

Запропонована методика лікування вегетативних порушень при неврозоподібних розладах судинного, клімактеричного і травматичного генезу дозволяє покращити загальний стан хворих шляхом усунення або зменшення у них вираженості вегетативних порушень, зменшити строки перебування їх у стаціонарі.



© «Новости украинской психиатрии», 2005
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211