НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

Журнал «Медицинские исследования»
Том 1, выпуск 1, 2001

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ПСИХІАТРІЇ В УКРАЇНІ

С. І. Табачніков, Є. М. Горбань, Б. В. Михайлов, І. Й. Влох, М. В. Маркова, В. В. Чугунов

Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України
Харківська медична академія післядипломної освіти,
кафедра психотерапії
Львівський державний медичний університет ім. Д. Галицького,
кафедра психіатрії, психології і сексології

* Публікується за виданням:
Табачніков С. І., Горбань Є. М., Михайлов Б. В., Влох І. Й., Маркова М. В., Чугунов В. В. Актуальні проблеми соціально-реабілітаційної психіатрії в Україні // Медицинские исследования. — 2001. — Т. 1, вып. 1. — С. 6–8.

Минуле десятиліття утвердило Україну як суверенну державу, яка впевнено стала на магістральний шлях демократії та побудови ринкової економіки. При цьому утверджується нова політична ситуація, відбуваються стабілізаційні процеси в економіці, формуються передумови сталого зростання держави.

Нажаль, просліджується тенденція до погіршення стану психічного здоров’я населення України. Негативний вплив на психіку людини спричиняють погіршення екологічної ситуації, збільшення кількості соціальнозумовлених стресогенних чинників, а також зростання й розширення масштабів техногенних аварій та природних катастроф, які мають серйозні віддалені медико-соціальні наслідки.

Аналіз захворюваності свідчить про збільшення в останні роки кількості психогенних за походженням соматизованих і психосоматичних порушень із хронічним перебігом, на тлі практично незмінного рівня захворюваності на психози. При цьому відмічається також виражений патоморфоз клінічної структури психогеній. Масова невротизація населення проявляється у різних варіантах: розвиток невротичних, пов’язаних зі стресом та соматоформних розладів; поява масових порушень психіки і поведінки релігійно-містичного та окультного змісту у вигляді пасивно-оборонних і агресивно-деструктивних форм; домінування дебютантних форм ендогенних психозів.

На кінець 2000 року кількість психічно хворих в Україні складала 1 202 549 осіб, крім того зареєстровано понад 700 000 пацієнтів з алкогольною та близько 70 000 осіб з наркотичною залежністю.

Темп накопичення розладів психіки та поведінки серед населення України відображає динаміка захворюваності (рис. 1).

Захворюваність на розлади психіки та поведінки в Україні
(на 100 тис. населення)

Рис. 1. Захворюваність на розлади психіки та поведінки в Україні (на 100 тис. населення)

Протягом 1990–2000 рр. цей показник збільшився на 5% і складав в 2000 р. 260,7 на 100 тисяч населення (1990 р. — 248,0) Пік зростання захворюваності припадає на 1997–1998 рр. (відповідно 281,0–289,0 на 100 000 населення). 1999 та 2000 рр. характеризуються скороченням захворюваності до значень, які були характерні для психіатричної служби на початку 90-х рр. (відповідно 265,8–260,7 на 100 000 населення). Це відбулося за рахунок зменшення захворюваності на непсихотичні (тобто соціально детерміновані) розлади (1990 р. — 182,0; 1995р. — 189,0; 1998 р. — 204,0; 1999 р. — 188,9; 2000 р. — 183,0) (табл. 1).

Таблиця 1

Структура захворюваності на розлади психіки та поведінки населення України (на 100 тисяч населення)

  1990 1995 2000
абс. числа показник абс. числа показник абс. числа показник
Разом 128 915 248,0 135 586 255,0 128 974 260,7
Розлади психіки психотичного характеру 19935 38,0 21 861 39,0 21 388 43,2
Розлади психіки непсихотичного характеру 94 402 182,0 99 274 189,0 90 488 183
Розумова відсталість (усі ступені) 14 578 28,0 14 451 27,0 17 780 34,5

Загальна поширеність розладів психіки та поведінки найбільш зросла в період 1997–1998 рр., в 1999–2000 рр. абсолютні показники практично не змінювались (відповідно 1 194 614,0 — 1 206 114,0 — 1 199 344,0 — 1 202 227,0). Зростання поширеності відбулося здебільшого за рахунок непсихотичних розладів, в той час як кількість тяжких психотичних розладів протягом вже значного часу залишається майже незмінною (табл. 2).

Таблиця 2

Структура поширеності розладів психіки та поведінки населення України (на 100 тисяч населення)

  1990 1995 2000
абс. числа показник абс. числа показник абс. числа показник
Разом 117 8465 2271,0 116 8846 2268,0 1 202 227 2430,0
Розлади психіки психотичного характеру 341 237* 658,0 348 940 677,0 320 135 647,3
Розлади психіки непсихотичного характеру 429 813* 828,0 564 607 1096,0 603 861 1221,0
Розумова відсталість (усі ступені) 234 848* 453,0 255 299 495,0 278 253 562,6

Примітка.
* — тільки диспансерна група нагляду.

Схожою є динаміка основних даних щодо психічних розладів у дітей: на кінець 2000 року кількість психічно хворих дітей складала 226 204 осіб (у 1994 році — 242 574 осіб), з них показник поширеності непсихотичних розладів в 2000 році становив 1915 (у 1999 році — 1863).

Абсолютна кількість інвалідів по психічному захворюванню на кінець 2000 року дорівнювала 247 454 осіб (у порівнянні з 1990 р. — 208 425 осіб), серед них первинно визнаних інвалідами у 2000 р. — 13 486 осіб. На кінець 2000 р. серед психічно хворих відсоток інвалідів дорівнював 20,6.

Таблиця 3

Поширеність інвалідності за психічними захворюваннями в Україні

  1990 1995 2000
всього:
абс. числа 208 425,00 232 269,00 247 454,00
на 100 тис. населення 402,00 450,70 500,35
в т. ч. дітей:
абс. числа 23 511,00 23 644,00 21 816,00
на 100 тис. населення 213,00 224,50 247,20

Така динаміка вищезазначених показників в Україні загалом відповідає тенденціям в інших країнах.

Протягом 1990–2000 рр. ліжковий фонд психіатричних закладів скоротився на 31%, у тому числі дитячих психіатричних ліжок — на 32% (табл. 4). Психосоматичні ліжка та місця в денних стаціонарах теж зазнали скорочення.

Таблиця 4

Мережа психіатричних закладів в Україні

Лікарні / ліжка 1990 1995 2000
Кількість психіатричних лікарень 90,0 89,0 88,0
• в них ліжок 65 650,0 59 025,0 46 144,0
Кількість денних стаціонарів 104,0 104,0
• в них ліжок 6096,0 6031,0 5545,0
Кількість диспансерів: 35,0 35,0 34,0
• з них мають стаціонари 25,0 23,0 22,0
• в них ліжок 3655,0 3530 2923

Протягом 1990–2000 рр. відбулося скорочення зайнятих посад лікарів-психіатрів (табл. 5).

Таблиця 5

Чисельність посад лікарів-психіатрів в Україні

Показник 1990 1995 2000
Штатні посади
абс. числа не передбачено звітністю 5177,50 4317,75
на 100 тис. населення 10,00 8,70
Зайняті посади
абс. числа 4803,00 4779,00 4141,30
на 100 тис. населення 9,30 9,00 8,30

Відповідно скороченню ліжкового фонду зросли показники навантаження на ліжко в психіатричних стаціонарах: середнє число днів роботи ліжка в 1999 р. складало 339 днів. Оберт ліжка збільшився за той же період на 42,5% і у 1999 р. року досягав 5,7. На 10,1% зменшилась середня тривалість перебування хворого на психіатричному ліжку.

Дуже важливою медичною та соціальною проблемою сучасності є також проблема алкогольної та наркотичної залежності (табл. 6).

Таблиця 6

Захворюваність на наркологічні розлади в Україні за 1990–2000 рр. (на 100 000 населення)

  1990 р. 1995 р. 1999 р. 2000 р.
Хронічний алкоголізм 118,9 101,2 84,4 82,6
Алкогольні психози 8,5 22,2 18,8 19,1
Наркоманія 6,2 23,6 20,8 21,6

В Україні зареєстровано понад 700 000 хворих з алкогольною та близько 70 000 осіб з наркотичною залежністю. За даними Національного координаційного комітету по боротьбі з наркоманією при Кабміні України, майже 90% хворих на наркоманію — це підлітки та молоді люди віком від 12 до 25–27 років, а питома вага хворих особливо висока в індустріальних областях України — у 3 рази вище, ніж у сільських.

Аналіз стану психічного здоров’я населення та системи медичної допомоги хворим на психічні розлади показує, що пріоритетним у психіатрії має бути визначений соціально-реабілітаційний напрямок.

Зараз в Україні розв’язуються питання наближення національних стандартів психіатричної допомоги дорослому та дитячому населенню до європейських, створюються передумови для відповідного реформування психіатричної служби.

Недержавні заклади та громадські організації (у вітчизняній психіатрії це, перш за все, Асоціація психіатрів України, Національна Ліга психотерапії, психосоматики та медичної психології України, Недержавний Український інститут психічного здоров’я, Асоціація психіатричних медичних сестер України, Асоціація психотерапевтів та психоаналітиків України, Всеукраїнська Асоціація психосоціальної реабілітації та Асоціації родичів психічно хворих) сьогодні є реальною, достатньо могутньою силою, що впливає на лікувальні та правові процеси, тому необхідно забезпечити співпрацю між ними та державними медичними закладами.

Прогноз основних тенденцій розвитку соціальної психіатрії дозволяє виділити наступні завдання.

Найближчі завдання: вивчення впливу соціальних стресів на психічне здоров’я та розробка методів підвищення стресостійкості населення і попередження психічних стресових розладів; створення концепції соціально-психіатричної допомоги (насамперед, це адаптація існуючих теоретичних основ вітчизняної концепції реабілітації та розробка нових організаційних форм соціального захисту психічно хворих).

Довгостроковою тенденцією розвитку соціальної психіатрії буде її подальше зближення з іншими клінічними дисциплінами. Реалізація цієї задачі пов’язана з поступовим перенесенням акцентів у лікуванні психічно хворих з фармакотерапії на психо- та соціотерапевтичні види допомоги. Психофармакотерапія, не втрачаючи свого базисного значення, буде виконувати переважно купіруючі функції, створюючи оптимальні умови для проведення соціотерапевтичних і реабілітаційних заходів. Психіатричні стаціонари у віддаленій перспективі будуть вирішувати окреслене коло задач, як-то: лікування гострих станів, психіатрична експертиза, терапія і реабілітація хворих з дефектними станами.

Основне навантаження має бути в установах амбулаторної мережі.

Негайними заходами реформування системи соціально орієнтованої психіатрії, психотерапії і психопрофілактики відповідно до закону «Про психіатричну допомогу», повинні бути такі:

  1. Науково-інформаційно-аналітичне забезпечення реформування психіатрії, створення відповідної сучасним вимогам інформаційної мережі.
  2. Розробка й затвердження підзаконної відомчої нормативно-правової бази для надання психіатричної допомоги населенню.
  3. Інтеграція системи психіатричної допомоги в загальносоматичні лікувально-профілактичні структури.
  4. За рахунок зменшення ліжок в загальносоматичній мережі відкриття психосоматичних відділень потужністю 30–40 ліжок для лікування хворих з межовими і психосоматичними захворюваннями в структурі обласних і багатопрофільних міських загальносоматичних лікарень.
  5. Без порушення територіального принципу госпіталізації хворих за рахунок скорочення числа ліжок організація спеціалізованих відділень в структурі психіатричних лікарень, насамперед реабілітаційних для реконвалесцентів і відділень для психохроніків, що за різними причинами не можуть бути виписані або переведені.

Стратегія поліпшення охорони психічного здоров’я має здійснюватися за такими напрямами:



© «Новости украинской психиатрии», 2005
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211