НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ У ХВОРИХ НА ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД АЛКОГОЛЮ

А. М. Бачериков, В. Н. Кузьмінов, Т. В. Ткаченко

* Публікується за виданням:
Бачериков А. М., Кузьмінов В. Н., Ткаченко Т. В. Механізми формування суїцидальної поведінки у хворих на залежність від алкоголю // Український вісник психоневрології. — 2012. — Т. 20, вип. 3. — С. 161.

У хворих на залежність від алкоголю спостерігається високий ризик скоєння суїциду. Тому метою дослідження стало вивчення механізмів формування суїцидальної поведінки у хворих цієї нозологічної рубрики.

Було обстежено 30 хворих на психічні та поведінкові розлади внаслідок залежності від алкоголю, які потрапили на лікування в ХКПОЛ № 3 після скоєння незавершеної суїцидальної спроби. Співвідношення чоловіки/жінки у групі склало 3:1. Жінки найчастіше як спосіб самогубства обирали самоотруєння ліками (57,14%), чоловіки — нанесення самопорізів та колотих ран (56,25%), спроба самоповішення (18,75%), спроба падіння з висоти (12,5%). За даними анамнезу 10 (33,33%) хворих виховувались в неблагополучних родинах, у 18 (60,0%) з них була обтяжена спадковість по залежності від алкоголю з боку одного чи обох батьків, у 14 (46,67%) хворих це були повторні суїцидальні спроби. Особи працездатного віку в групі складали 80,0% суїцидентів. Зловживання алкоголем призводило до зниження соціальної та професійної адаптації, що мало відображення у низькому рівні освіти (83,33%), відсутності постійної роботи (70,0%), порушення сімейних стосунків: розлучені (36,67%), ніколи не перебували у шлюбі (40%).

Хворі були поділені на підгрупи в залежності від стану, в якому вони скоювали суїцид: 1) в стані алкогольної інтоксикації (36,67%); 2) в стані відміни алкоголю: а) без делірію (20,0%); б) з делірієм (30,0 %); 3) в ремісії щодо вживання алкоголю (13,33%).

Аутодеструктивна поведінка в стані алкогольної інтоксикації характеризувалась імпульсивними саморуйнуючими діями. Більшість з них (63,64%) після потрапляння до стаціонару не пам’ятали, що сталося та відмовлялися від намірів вкоротити собі віку. Особливості поведінки хворих у повсякденному житті та на момент скоєння суїциду (зі слів близьких родичів) — імпульсивність, дратівливість, агресія, низький поріг до фрустрації, стійке неприйняття соціальних норм, нездатність переживати відчуття провини, виражена схильність до звинувачення оточення — свідчать про наявність дисоціального порушення особистості. Однозначно встановити генез цих порушень (спадковий, придбаний, змішаний) не було можливості внаслідок того, що в усіх пацієнтів в анамнезі виявлено тривале зловживання алкоголем.

Чинники формування суїцидальної поведінки у хворих в стані відміни алкоголю залежали від наявності або відсутності делірію. Так у хворих без психотичної симптоматики суїцидальна поведінка була пов’язана з депресивним синдромом, який виникав на фоні важкої соматичної патології внаслідок зловживання алкоголем. В стані відміни алкоголю з делірієм суїцидальна поведінка була обумовлена маяченням та галюцинаторними переживаннями погрожуючого характеру.

У хворих в стані ремісії щодо вживання алкоголю суїцидальна поведінка формувалась на фоні вираженого депресивного синдрому з домінуванням в клінічній картині тривоги, безсоння, ідей самозвинувачення, відчуття своєї нікчемності, безвиході.

Незважаючи на вищенаведені відмінності в клініко-психопатологічному стані хворих в пресуїцидальному періоді, формування суїцидальної поведінки у всіх обстежених йшло на тлі наявності токсичної енцефалопатії внаслідок тривалого зловживання алкоголем, особистісних порушень різного генезу, втрати мотивації до лікування і тверезого способу життя, відсутність критики або неадекватне критичне ставлення до того, що відбувається. Усі суїциденти здійснювали суїцид на фоні порушення свідомості.



© «Новости украинской психиатрии», 2013
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211