НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

КРИТЕРІЙ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ТА ТРИВАЛІСТЬ РЕМІСІЙ ПІД ЧАС ТЕРАПІЇ АЛКОГОЛЬНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ

О. В. Бараненко

* Публікується за виданням:
Бараненко О. В. Критерій якості життя та тривалість ремісій під час терапії алкогольної залежності // Український вісник психоневрології. — 2007. — Т. 15, вип. 1 (додаток). — С. 257.

* Тези доповіді на III Національному конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України (Харків, 2007 р.).

Показник якості життя (ЯЖ) відображає ставлення пацієнта як до проявів та наслідків хвороби, так і до лікування, та пов’язаний з тривалістю ремісій у осіб, залежних від алкоголю. Це впливає на вчасне звертання пацієнта за наркологічною допомогою у разі рецидиву зловживання алкогольними напоями.

Мета роботи: розробити нові підходи до протирецидивної терапії на основі встановлення факторів прогнозу рецидиву.

Методи обстеження: клініко-психопатологічний; опитувальник «Показник якості життя» (Mezzіch et al., 1999); кількісна оцінка структури и динаміки патологічного потягу до алкоголю за Н. В. Чередніченко — В. Б. Альтшулером (1992); метод діагностики станів агресії (опитувальник Басса–Даркі).

Усіх обстежених було поділено на дві групи: особи, що зверталися за наркологічною допомогою не частіше одного разу протягом року (I гр.) та такі, що зверталися за допомогою з частотою 2 рази на рік та частіше (II гр.)

Для обстежених другої групи характерна взагалі більш низька оцінка ЯЖ за усіма параметрами шкали, ніж для першої групи. Показники за шкалами «духовна реалізація» та «громадська і службова підтримка» в обох групах мають порівнянні значення. Зміни у оцінці показників ЯЖ на протязі обстеження теж відрізняються. Найбільш змінилися пункти «фізичне благополуччя», «самообслуговування«, «працездатність» і «загальне сприйняття якості життя». Практично не виражені зміни в пунктах «громадська і службова підтримка» та «духовна реалізація».

За методикою Басса–Даркі на початку лікування в обох групах спостерігалися порівняні характеристики фізичної агресії, образи, підозри, вербальної агресії, а також індексу агресивності. Непряма агресія, роздратування, негативізм та почуття провини на початку дослідження у пацієнтів I-ї групи були значно менші, ніж в II-й. В період становлення ремісії для першої групи обстежених було визначено більш низькі показники за усіма складовими частинами опитувальника Баса–Даркі.

Під час порівняння актуальності патологічного потягу до алкоголю було з’ясовано, що в групі з відносно короткою тривалістю ремісій він був більш виражений майже за всіма компонентами як після ліквідації гострих проявів синдрому відміни алкоголю, так і на етапі становлення ремісії.

Показник ЯЖ може бути прогностичним критерієм тривалості ремісії в осіб, що залежать від алкоголю. При цьому має значення не тільки показник ЯЖ після ліквідації гострих проявів синдрому відміни алкоголю, а й швидкість його змін на протязі терапевтичного процесу. Без додаткових методів терапії навряд чи можна домогтися значного зростання тривалості та стійкості ремісій. Така підтримуюча терапія повинна бути спрямована на покращання якості життя пацієнтів на етапі становлення ремісії та у більш віддалені терміни.



© «Новости украинской психиатрии», 2007
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211