НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ГАЛОПЕРИДОЛА ДЕКАНОАТУ У КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ ОПІЙНОГО АБСТИНЕНТНОГО СИНДРОМУ

І. В. Лінський, В. Н. Кузьмінов

* Публікується за виданням:
Лінський І. В., Кузьмінов В. Н. Досвід використання галоперидола деканоату у комплексній терапії опійного абстинентного синдрому // Український вісник психоневрології. — 1996. — Т. 4, вип. 4. — С. 233–234.

* Тези доповіді на I Національному конгресі невропатологів, психіатрів та наркологів України (Харків, 1996 р.).

Галоперидол давно і широко використовується для купіювання абстинентного синдрому у хворих на опійну наркоманію. Препарат дозволяє полегшити розв’язання таких терапевтичних завдань:

  1. Подолати компульсивний потяг хворих до наркотиків.
  2. Зняти гостроту дисфорії та ажитації, що супроводжують абстиненцію.
  3. Подолати резистентну до звичайних снотворних засобів агріпнію.

Практикуючим наркологам добре відомо розповсюджене серед хворих-наркоманів негативне ставлення до галоперидолу. Головною причиною цього є поінформованість хворих про можливі побічні ефекти препарату, насамперед, у вигляді суб’єктивно неприємного екстрапірамідного синдрому, що виникає при передозуванні та/або при індивідуальній підвищеній чутливості до цього нейролептика.

Труднощі у виборі дози галоперидолу при лікуванні опійних наркоманів, і як наслідок, часті побічні реакції у вигляді екстрапірамідного синдрому обумовлені двома обставинами: 1) скомпрометованістю екстрапірамідної системи ЦНС у хворих цього профілю та 2) коливаннями концентрації препарату у крові, яких неможливо запобігти при призначенні його у вигляді звичайних лікарських форм: драже та водних ін’єкційних розчинів.

Щоб позбавитися, принаймні мірою, останнього з цих факторів, вирішили використовувати дюрантну лікарську форму галоперідолу, а саме галоперидола деканат. Ця лікарська форма виробництва заводу Гедеон Ріхтер (Угорщина) забезпечує відносно стабільний рівень препарату у крові протягом 3–4 тижнів, що перекриває тривалість гострого періоду у перебігу опійної абстиненції.

Спостерігали хворих на опійну наркоманію у II стадії захворювання із середньою добовою дозою перед госпіталізацією 8–12 мл екстракту з макової соломки, виготовленого із використанням оцтового ангідриду, та терміном наркотизації не менш як 3 роки. Вік хворих коливався у межах від 18 до 25 років. Було виділено дві групи: 1) дослідницька (66 чоловік) та 2) контрольна (52 чоловіка). В хворих контрольної групи абстиненцію купіювали сукупністю бензодіазепінів (сибазон 10 мг 3 рази на день per os, радедорм 20 мг на ніч per os), трициклічних антидепресантів (амітриптилін 20 мг 3 на день внутрішньом’язово) та вітамінів групи B. Хворі дослідницької групи одержували ті ж самі препарати разом із галоперидола деканатом відразу після госпіталізації у дозі 50 мг активної речовини внутрішньом’язово одноразово.

Спостерігали: різке зниження інтенсивності потягу до наркотиків у порівнянні з контрольною групою (зникали характерні для хворих на наркоманії під час абстиненції поведінкові стереотипи: часті прохання про дострокову виписку, вимоги додаткових кількостей седативних препаратів, зниження частоти порушень режиму відділення). Слід зазначити, що вказані позитивні зміни у поведінці хворих було досягнуто разом із одночасним зниженням доз інших психотропних засобів.

Притаманні галоперидолу побічні ефекти відмічалися рідко і, як правило, обмежувалися легкою гіперсалівацією.



© «Новости украинской психиатрии», 2004
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211