НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

Книги »  Шизофрения: новые подходы к терапии »

МОЖЛИВОСТІ ЛАТЕРАЛЬНОЇ МАГНІТОТЕРАПІЇ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ПАРАНОЇДНОЇ ШИЗОФРЕНІЇ

І. П. Дищук, В. Г. Деркач, В. І. Курик, Р. І. Рудницький, Л. М. Богдан, В. І. Бурма

Чернівці

* Публікується за виданням:
Дищук І. П., Деркач В. Г., Курик В. І., Рудницький Р. І., Богдан Л. М., Бурма В. І. Можливості латеральної магнітотерапії в комплексному лікуванні параноїдної шизофренії // Шизофрения: новые подходы к терапии: Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи) / Под общ. ред. И. И. Кутько, П. Т. Петрюка. — Харьков, 1995. — Т. 2. — С. 32–33.

Лікування шизофренії, особливо в стадії її загострення, з наявністю у клінічній картині виражених афективних розладів і рухового збудження — актуальна проблема для лікаря-психіатра.

Відомо, що хворобливий процес при шизофренії є дифузно-білатеральним, але роль правих і лівих систем мозку при цьому не однакова. Ліві системи відповідають переважно за аутохтонно-спонтанний перебіг захворювання, хроніфікацію і системно-продуктивні компоненти процесу, а з правими системами пов’язані окремі можливості саногенезу, механізми формування приступів і деякі особливості емоційно-вольового дефекту (А. П. Чуприков і співавт., 1988).

Латеральна фізіотерапія дозволяє з достатньою вірогідністю для цілей терапії змінювати в бажаному напрямку структуру психопатологічних розладів за рахунок зміни патологічно стійких міжпівкульних відношень і створення конкуруючої домінантної активності в менш ураженій хворобою півкулі мозку.

З метою вивчення можливостей оптимізації лікувального процесу хворих параноїдною формою шизофренії ми застосовували в комплексній терапії латеральну магнітотерапію, яка має седативну дію на центральну нервову систему, сприятливо впливає на сон і емоційну напругу (В. С. Улащик, 1986).

Курс лікування проведено у 15 хворих жінок, віком від 26 до 39 років. Давність захворювання — 5–16 років, переважний перебіг його — приступоподібно-прогредієнтний. У клінічній картині хвороби переважали афективні розлади з тривогою, негативізмом, злістю, вираженим руховим збудженням, обумовленим продуктивною психосимптоматикою.

Фізіотерапевтичне лікування проводилось з допомогою апарату АМТ-01 «Магнітер», частотою 50 Гц, амплітудою індукції в 37,5 мТл, пульсуючим магнітним полем на область лівої півкулі головного мозку і праве передпліччя. Тривалість процедури — 20 хвилин. Курс лікування включав 10 процедур, кожен день.

В результаті проведеного лікування у даних хворих (в порівнянні з контрольною групою) вже після перших сеансів помітно зменшилась вираженість психомоторного збудження і продуктивних розладів., корегувалась поведінка хворих, значно поліпшився сон, емоції носили більш адекватний характер.

Таким чином, латеральна магнітотерапія суттєво збагачує терапевтичні можливості у хворих параноїдною шизофренією.



© «Новости украинской психиатрии», 2003
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211