НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

Книги »  История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии »

ДЕЯКІ КЛІНІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ «КОДУВАННЯ»

І. А. Мацицький, В. І. Литвиненко

Полтава, Україна

* Публікується за виданням:
Мацицький І. А., Литвиненко В. І. Деякі клінічні та соціальні аспекти «кодування» // История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии: Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи) / Под общ. ред. И. И. Кутько, П. Т. Петрюка. — Харьков, 1996. — Т. 3. — С. 508–509.

В проведеному нами (1993) анкетуванні наркологів Полтавської області встановлено, що методика лікування алкоголізму по А. Р. Довженко («кодування») мала надто великий рейтинг. Так, завжди рекомендували своїм хворим «кодування» 15,6% наркологів, часто рекомендували — 71,9%, рідко — 12,5%. Проте в сучасній літературі не існує єдиного погляду на цей метод лікування. Одні автори (А. Р. Довженко, А. Ф. Артемчук, З. Н. Болотова, 1988) пишуть про високу ефективність методу, а інші (А. В. Воскресенский, 1989) висловлюють сумніви щодо ефективності, наукової обґрунтованості та етичності методу. Більш помірковані публікації (Г. М. Энтин і співавт., 1994) при аналізі ефективності «кодування» в порівнянні з імплантацією препарату еспераль та так званого методу «Торпедо» вказують на високу ефективність «кодування» (42% ремісій понад 1 рік). Вищу ніж при імплантації препарату еспераль (31,2% ремісій понад 1 рік), але нижчу, ніж метод «Торпедо» (44,8% ремісій понад 1 рік).

Слід зазначити, що серед лікарів, які застосовують цей метод, теж не має єдиної думки щодо нього. На це вказують численні модифікації методу. Серед яких «блокування» за допомогою електричного струму (С. В. Сорока, 1985) і проведення сеансу одразу 500–600 хворим з досягненням «храмового ефекту» (Г. И. Григорьев, 1993), з влучним виразом якого про метод: «… театр «одного актёра» в классическом варианте метода Довженко в данной модификации был заменён ярким «групповым театром» единой бригады врачей психотерапевтов» не можна не погодитись. Ще однією модифікацією методу вважаємо «кодування» гастролюючими психотерапевтами. Численні перевірки показали, що в таких випадках не дотримується сама технологія сеансу.

При «кодуванні» хворому обіцяється швидкий успіх і застосовується принцип театралізації, а результат запрограмований, бо хворим маніпулюють, використовуючи не самі високі мотивації. Але обман завжди обман і він не може бути етичним. Спрощується проблема залежності особистості до усунення під страхом смерті лише одного симптому — вживання алкоголю. Але це в разі успіху лише переводить один вид залежності у другий, що характерно для адиктивної поведінки (Ц. П. Короленко, 1990), або, за нашими спостереженнями, призводить до соматичної хвороби.

Декларована автором методу потреба в «культі методу» з роками перетворилась у новий медико-соціальний міф. До створення якого причетна не лише тоталітарна ментальність з її дитячою вірою та потребою в чуді і авторитеті, але і деякі науковці та професіонали-наркологи. З нашої точки зору, метод є апофеозом патерналізму в наркології. Але в менталітеті наркологів відбуваються зміни. В зазначеному вище анкетуванні наркологів встановлено, що майже половина наркологів (48,5%), не використовуючи в своїй роботі методи клубної роботи та реконструктивної (в т. ч. групової) психотерапії, все ж вбачають в них перспективу.

Таким чином, на сучасному етапі метод «кодування» трансформувався в бік спрощення. Більш стає гастролюючих психотерапевтів, що прискорює динаміку методу. Проте, як показало анкетування, наркологи вже розуміють, що метод є симптоматичним лікуванням, яке не вирішує проблем залежності особи і не долає адиктивної поведінки.

Крім того, зауважимо, що проведення сеансу, розрахованого на масову аудиторію і тим більше досягнення «храмового ефекту», суперечить статті 32 Основ Законодавства України про охорону здоров’я, бо потребує на те спеціального дозволу Міністерства охорони здоров’я України.



© «Новости украинской психиатрии», 2003
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211