НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

Книги »  История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии »

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХВОРИХ ЦЕРЕБРО-ВАСКУЛЯРНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Л. Б. Мар’єнко, Ю. О. Матвієнко

Львів, Україна

* Публікується за виданням:
Мар’єнко Л. Б., Матвієнко Ю. О. Психологічні особливості хворих церебро-васкулярною патологією // История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии: Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи) / Под общ. ред. И. И. Кутько, П. Т. Петрюка. — Харьков, 1996. — Т. 3. — С. 428–429.

Суттєву роль у виникненні та розвитку судинної патології головного мозку відіграє психологічний фактор, який детермінує особливості реагування пацієнтів на хворобу. Існує думка, що більшість захворювань церебро-васкулярного генезу мають психосоматичні кореляції, які впливають на перебіг патологічного процесу.

З метою вивчення психологічних особливостей хворих з судинною патологією ЦНС нами були викорастані методики FPI (модифікована форма B) для дослідження особистісних характеристик хворих та методика С. Рубінштейн — Т. Дембо для визначення рівня самооцінки хворих за 5 шкалами.

Проводячи дослідження, ми припускали, що існує різниця у вираженості особистісного реагування і рівнях самооцінки між хворими та здоровими особами.

Нами було обстежено 40 хворих (з них — 27 жінок та 13 чоловіків) у віці від 39 до 55 років, тобто всі хворі були особами працездатного віку. Контрольну групу склали 38 здорових осіб. У всіх хворих була діагностована I або II стадія дисциркуляторної енцефалопатії різного генезу, переважно гіпертонічного, атеросклеротичного або їх поєднання. Діагноз був встановлений на підставі клінічного обстеження хворих, даних інструментальних методів дослідження (РЕГ, ЕЕГ, ЕхоЕГ, ЕКГ), визначення деяких біохімічних показників та стану очного дна.

За результатами експериментально-психологічного обстеження у хворих, порівняно з контрольною групою, достовірно вищими були показники невротичності, депресивності, емоційної нестійкості на фоні зниженої резистентності до стресу, рівня саморегуляції, реактивної агресивності. Не було відмічено перевищення середніх показників по ознаці «психопатизація», що свідчило про відсутність патохарактерологічіних змін у обстежених осіб.

В той же час в групі хворих відмічено високий рівень комунікабельності та екстраверсивності, що може вказувати на наявність психологічних механізмів захисту особистості, намагання сконцентрувати свою увагу на реаліях зовнішнього середовища і максимально ізолювати свій внутрішній світ.

Розглядаючи результати вивчення рівня самооцінки в основній групі, стверджено виражене зниження самооцінки за шкалами «щастя», «здоров’я», «розум» при підвищеній самооцінці свого професійного рівня та характеру. В контрольній групі таких «ножиць» виявлено не було, тобто чим меншою були самооцінки здоров’я, тим менше людина відчувала себе щасливою і професійно придатною.

Отже, розвиток церебро-васкулярної патології зумовлює певні особистісні розлади, визначену невротичну та неврозоподібну симптоматику, яка вимагає психотерапевтичної корекції.

Перспективним вважаємо вивчення аутопластичної картини захворювання при судинній патології ЦНС.



© «Новости украинской психиатрии», 2003
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211