НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

Книги »  История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии »

АНАЛЬГЕЗУЮЧІ ЕФЕКТИ АУРІКУЛЯРНОЇ І КОРПОРАЛЬНОЇ ЕЛЕКТРОПУНКТУРИ

Л. В. Андріюк, Н. В. Заставна, В. В. Григоренко, О. П. Католик, Н. М. Датчишин, В. Д. Барський

Львів, Україна

* Публікується за виданням:
Андріюк Л. В., Заставна Н. В., Григоренко В. В., Католик О. П., Датчишин Н. М., Барський В. Д. Анальгезуючі ефекти аурікулярної і корпоральної електропунктури // История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии: Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи) / Под общ. ред. И. И. Кутько, П. Т. Петрюка. — Харьков, 1996. — Т. 3. — С. 395–396.

Сучасне розуміння фізіологічних механізмів рефлекторної аналгезії ґрунтується на уявленні про існування в організмі ендогенних антиноцицептивних систем (АНЦС), роль яких полягає в зниженні або блокуванні больових реакцій на пошкоджуючі подразнення.

Нами проведено лікування 107 хворих з больовим синдромом класичною корпоральною акупунктурою із застосуванням аурікулотерапії. Рівнозначна група (107) хворих з вертеброгенним захворюванням нервової системи, невралгією гілок трійчастого нерва і післятравматичною енцефалопатією була лікована методом електропунктури корпоральних і аурікулярних точок.

При наявності вираженого больового синдрому проводили рефлексотерапію методом електропунктури з дією на аурікулярні і корпоральні точки пошуковим щупом апаратів «Еліта-4» або «Элитерис-5УМ», з поступовою зміною частоти від 30 Гц до 2 Гц, або апаратом ПЭП-1 (0,01 Гц), через накидні електроди в автоматичному режимі — 45 + 15 с протягом 15 хв з одночасною дією на 4–6 точок і регулюванням сили струму по відчуттях пацієнта (до 250 мкА). Найбільш ефективною була дія на точки вушної раковини у відношенні з проекцією протибольових, антистресових структур мозку, відповідно ураженим хребцево-руховим сегментам і локалізації болі.

Із 107 хворих значне покращення наступило у 38,3% хворих, тоді як при застосуванні електропунктури — у 55,2% хворих. Не було покращення, відповідно, у 8,5% випадків 1-ої групи хворих і 6,5% у другої.

Необхідно збудити як можна більше точок навколо ноцицептивного потоку. Для цього проводимо акупунктуру навколо ураженої ділянки з використанням великого числа як класичних, так і некласичних точок з достатньою інтенсивністю подразнення. Цим активується сегментарний рівень (другий рівень) АНЦС. Мова йде про формування інтенсивного сенсорного потоку навколо, або в зоні ноцицептивного подразника. Підкріплення нейрональної фази анальгезії досягається активністю АНЦС інших рівнів.

Активність АНЦС супраспінального рівня (третього рівня) здійснюється використанням точок загальної дії шийно-комірцевої зони і вушної раковини, її рівень являється більш складним по своїй структурі і має два компоненти — швидкий нейрональний і повільний гуморальний.

Для того, щоб гуморальний компонент наклався на ефект місцевої анальгезії, необхідно активізувати оральні відділи стовбуру головного мозку, що досягається використанням вказаних точок акупунктури. Аурікулярні точки використовуються в відповідності з локалізацією патологічного процесу.

Особливо треба підкреслити необхідність застосування точок, які активують гіпоталамус. Цим досягається активізація гормональної фази гуморального компонента АНЦС. Ця фаза необхідна для підкріплення активності першого (тканинного) рівня АНЦС з допомогою глюкокортикоїдів.

Для досягнення загальної анальгезії використовується методика інтенсивного подразнення точок загальної дії протягом тривалого часу до 25–40 хв (звичайно використовують 1–2 точки, рідко 3).

На відміну від місцевої анальгезії, яка досягається без значної по інтенсивності стимуляції точок загальної дії, для досягнення загальної анальгезії необхідне дуже інтенсивне їх подразнення. Це можливо здійснити класичним шляхом — безперервною маніпуляцією акупунктурною голкою, або електричним струмом малої частоти і значної інтенсивності. Такий спосіб подразнення викликає анальгезію в місці подразнення і разом з тим дозволяє активізувати стовбурові структури, реалізуючи загальну анальгезію за рахунок підвищення рівня ендорфінів і енкефалінів.

Таким чином, згідно наших даних, для швидкого зняття больових синдромів можна рекомендувати електропунктуру, яка дає кращі результати, ніж класична акупунктура. Електропунктурна анальгезія дає більший процент покращення, скорочує дні непрацездатності, подовжує ремісію захворювання.



© «Новости украинской психиатрии», 2003
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211