НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

Книги »  История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии »

ДИНАМІКА БІОЕЛЕКТРИЧНОЇ АКТИВНОСТІ МОЗКУ У ХВОРИХ НА НЕВРАСТЕНІЮ ПІД ВПЛИВОМ ЛАТЕРАЛЬНОЇ СВІТЛОТЕРАПІЇ

А. П. Чуприков, І. А. Марценковський, Г. Є. Трофимчук, Я. Б. Бікшаєва, І. І. Марценковська

Київ, Україна

* Публікується за виданням:
Чуприков А. П., Марценковський І. А., Трофимчук Г. Є., Бікшаєва Я. Б., Марценковська І. І. Динаміка біоелектричної активності мозку у хворих на неврастенію під впливом латеральної світлотерапії // История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии: Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи) / Под общ. ред. И. И. Кутько, П. Т. Петрюка. — Харьков, 1996. — Т. 3. — С. 382–384.

Нами під час латеральної світлотерапії хворих на неврастенію чоловіків проводилося кількісне ЕЕГ-обстеження. Було проліковано 20 чол.: 10 отримали по 5 прямих жовтогарячо-фіолетових засвічувань сітківок очей тривалістю 10±1 хв., 10 — по 5 зворотних жовтогарячо-фіолетових засвічувань тривалістю 15±1 хв. На початку кожного експерименту реєстрували по 5–10 відрізків (20–26 с) фонової ЕЕГ у стані пасивної бадьорості, потім проводили прямі чи зворотні жовтогарячо-фіолетове засвічування сітківок очей і повторну реєстрацію 5–10 відрізків ЕЕГ. Дослідження проводили тричі: на початку курсу, після 1 та 5 процедур.

Під час факторного аналізу більшість первинних ЕЕГ ознак було об’єднано у 3 ЕЕГ-фактори, що сумарно охоплювали понад 80% дисперсії первинних ознак кожної терапевтичної групи. Якщо враховувати сталість факторів при різних умовах виділення, можна припустити, що за ЕЕГ-факторами стоять досить універсальні нейрофізіологічні механізми, котрі визначають взаємопоєднаність змін первинних ознак у різних областях кори.

До структури фактора 1 (38,7% загальної дисперсїї первинних ознак до засвічувань) з високими позитивними вагами (понад 0,6) включено показники амплітуд коливань альфа-, бета-, тета- частотних діапазонів індексу та регулярності альфа-активності. Дельта-індекс, середній період тета-хвиль включені у структуру фактора з негативними вагами.

Після засвічувань будь-якої латеральності ознаки, що входили до структури фактора І з позитивною факторною вагою, зменшували свої значення, а з негативною факторною вагою — збільшували. Такий перебіг первинних ЕЕГ-ознак ми пояснюємо добре відомими (А. П. Чуприков, О. М. Ліньов, І. А. Марценковський, 1994) неспецифічними процесами загального збудження мозку під час латерально-неспецифічної психотропної дії. Топографічні розподіли змін фактора І після прямих та зворотних засвічувань були різними. У лівих потиличному, центральному, скроневому відділах після прямих засвічувань спостерігали зростання фактора, у правих — зниження. Після прямих засвічувань відбувалася більша неспецифічна активація лівої потиличної ділянки мозку (p < 0,05), після зворотних — правої (p < 0,001).

Фактор II (18,8% дисперсії первинних ознак напередодні засвічувань) мав найбільш позитивні кореляції з індексом та регулярністю бета-активності, негативні — з періодом бета-хвиль. Після прямих засвічувань міжзональні відміни у сагітальному напрямку в лівій півкулі зростали, у правій нівелювалися й інвертувалися. Після зворотних засвічувань міжзональні відміни як у правій, так і лівій півкулях зникали. На нашу думку, динаміка фактора II у вигляді нівелювання міжзональних відмін відбиває початковий етап деструкції патологічної детермінантної системи.

Фактор III (18,8% дисперсії первинних ознак напередодні засвічувань) мав позитивні кореляції з середнім періодом альфа-хвиль, індексом і регулярністю тета-активності. Ураховуючи, що збільшення кількості повільних (тета-хвиль) і зростання частоти альфа-коливань відзеркалюють процеси гальмування, можна припустити, що асиметричне зростання фактора у правій та лівій півкулях мозку відповідає процесам гальмування внаслідок реципрокних міжпівкульових співвідношень на тлі селективного спонукання одного з них.



© «Новости украинской психиатрии», 2003
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211