НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

Книги »  История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии »

ДЕЯКІ КЛІНІКО-ІМУНОЛОГІЧНІ ПРЕДИКТОРИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕЛЕКТРОКОНВУЛЬСИВНОЇ ТЕРАПІЇ У РЕЗИСТЕНТНИХ ХВОРИХ НА ПРИСТУПОПОДІБНО-ПРОГРЕДІЄНТНУ ШИЗОФРЕНІЮ

А. З. Файда

Львів, Україна

* Публікується за виданням:
Файда А. З. Деякі клініко-імунологічні предиктори ефективності електроконвульсивної терапії у резистентних хворих на приступоподібно-прогредієнтну шизофренію // История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии: Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи) / Под общ. ред. И. И. Кутько, П. Т. Петрюка. — Харьков, 1996. — Т. 3. — С. 365–367.

Відомо, що шизофренія супроводжується численними імунологічними порушеннями, зокрема, змінами субпопуляційного складу і функціональної активності імунокомпетентних клітин, кількість яких залежить від перебігу шизофренічного процесу та застосованих методів терапії. В зв’язку з цим актуальним е вивчення динаміки показників гуморального імунітету, зокрема, імуноглобулінів G, M, A у резистентних хворих на приступоподібно-прогредієнтну шизофренію в процесі ЕКТ.

Нами обстежено 60 хворих чоловічої статі на параноїдну шизофренію з приступоподібно-прогредієнтним типом перебігу, віком від 21 до 40 років, тривалістю захворювання від 5 до 10 років з резистентністю до медикаментозної терапії (лікування психотропними препаратами впродовж 6 тижнів), яким була проведена білатеральна ЕКТ. Число попередніх приступів у досліджуваних хворих становило від 2-х до 6-ти, тривалість приступів — від 2-х до 4-х місяців. Резистентні стани виникали після 2–3 приступів у 20-ти хворих, після 4–6 приступів у 40 хворих. У всіх хворих під час першого приступу досягався достатній терапевтичний ефект від адекватної психофармакотерапії (ПФТ), після першої госпіталізації хворі залишалися працездатними. Наступні приступи ставали більш тривалими, середні терапевтичні дози препаратів не давали достатнього ефекту, що спонукало до підвищення доз препаратів. Ускладнювалася структура приступів, спостерігалося наростання кататонічної симптоматики, афективні розлади ставали більш атиповими.

При даному поступленні клінічна симптоматика була аналогічною до попередньої. Проведена ПФТ в дозах, що перевищують середні терапевтичні (впродовж 6 тижнів), не дала позитивного результату. Психопатологічні стани у всіх хворих були поділені на наступні синдроми: 1) депресивно-параноїдний, 2) депресивний, 3) галюцинаторно-параноїдний.

Усім хворим була проведена білатеральна ЕКТ. Показники гуморального імунітету оцінювалися перед і після останнього сеансу ЕКТ. Забір крові здійснювався наступним чином: натще брали венозну кров за один день до проведення першого і після останнього сеансів ЕКТ. Нами використовувався метод радіальної дифузії в агарі (C. Mancini, A. O. Carbanava, I. E. Heremans, 1965).

В процесі лікування всі хворі були поділені на дві клінічні групи. До першої групи увійшли 40 хворих, у яких вдалося подолати терапевтичну резистентність методом ЕКТ. В даній групі спостерігалися: 1) редукція депресивно-параноїдної та депресивної симптоматики; 2) достовірне підвищення імуноглобуліну M та імуноглобуліну A, зменшення імуноглобуліну O.

Другу групу становили 20 хворих, у яких ЕКТ не дала бажаного ефекту. В цій групі спостерігалися: 1) відсутність динаміки галюцинаторно-параноїдної симптоматики; 2) достовірне зменшення імуноглобуліну M, імуноглобуліну O, імуноглобуліну A.

Отже, одними із можливих клініко-імунологічних предикторів ефективності ЕКТ у резистентних хворих приступоподібно-прогредієнтною шизофренією можна вважати вищевказані фактори, а саме:

1) варіант синдрому; 2) показники гуморального імунітету (імуноглобуліни M, O, A).



© «Новости украинской психиатрии», 2003
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211