НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

Книги »  История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии »

ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН ХВОРИХ ХРОНІЧНИМ ПАНКРЕАТИТОМ

І. П. Дищук, Т. М. Христич

Чернівці, Україна

* Публікується за виданням:
Дищук І. П., Христич Т. М. Психоемоційний стан хворих хронічним панкреатитом // История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии: Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи) / Под общ. ред. И. И. Кутько, П. Т. Петрюка. — Харьков, 1996. — Т. 3. — С. 191–193.

Розвиток та перебіг будь-якого патологічного процесу розглядається з позицій цілісного організму — патології соми та психопатологічних проявів. Особливе значення набуває вивчення психоемоційного стану особистості хворих із захворюваннями внутрішніх органів.

Нами обстежено 35 хворих на хронічний панкреатит (ХП) віком 21–54 років. Тривалість захворювання — 5–17 років. У 13 хворих був ХП алкогольного генезу, у 10 — ХП у поєднанні з патологією дванадцятипалої кишки (виразкова хвороба, хронічний гастродуоденіт), у 12 — ХП у поєднанні із захворюваннями жовчовивідних шляхів (хронічний холецистит). У всіх хворих, крім симптомів ХП, були ознаки астено-депресивного та іпохондричного симптомокомплексу.

У зв’язку з цим ми з допомогою адаптованого багатопрофільного методу дослідження особистості (MMPI) вивчили індивідуально-психологічні риси особистості у хворих на ХП та їх психоемоційний стан.

За результатами дослідження всі хворі були розподілені на 4 групи. Першу групу (13 осіб) склали хворі з депресивним настроєм з іпохондричними включеннями. У них переважав профіль особистості за шкалою 2 (депресії) та шкалою 1 (іпохондрії). У цих хворих переважали депресивні тенденції, скупість емоційних проявів, схильність до песимізму, незадоволеності, виражена глибина внутрішніх переживань, скептицизм, явища фрустрації, звуження зони життєвого контролю, труднощі сексуальної адаптації (у чоловіків), заперечення жіночої рольової позиції, труднощі сексуальної пристосованості (у жінок).

У другій групі хворих (6 осіб) переважав профіль особистості за шкалами 2 (депресії) та 7 (психастенії), що характеризувався зниженим настроєм, тривогою, сензитивністю, невпевненістю в собі, пасивно-страждальною позицією, заниженою самооцінкою та зниженим порогом толерантності до стресових ситуацій. Ці симптоми були досить вираженими, що свідчить про акцентуацію характеру по типу тривожно-помислових і сензитивних рис особистості, яка проявлялась порушенням сну, нав’язливим страхом, неспокоєм, тривогою, депресією (невротична дезадаптація).

Третя група хворих (8 осіб) характеризувалась переважанням рис особистості за шкалою 4 (психопатії), що проявлялись асоціальною поведінкою, труднощами в міжособових стосунках, нетерпеливістю, високою пошуковою активністю, високим рівнем домагань, безпосередністю у проявах почуттів, імпульсивністю тощо. У цій групі хворих профіль особистості проявлявся також підвищенням рівня показників за шкалою 8 (шизоїдність), що характеризувався замкнутістю, аутистичністю, порушенням соціальної адаптації, труднощами у спілкуванні, оригінальністю. Такий профіль особистості можна оцінити як акцентуація по експансивно-шизоїдному типу (шизоїдна психопатична особистість).

У четвертій групі було 5 хворих ХП, у яких були риси шизоїдності (шкала 8), депресії (шкала 2) та паранояльності (шкала 6). Ці особистості характеризувались аутизмом, ригідністю афектів та поведінки, описанням своїх соматичних відчуттів, що мали химерний характер, виявлялись торпідність і оригінальність мислення, песимістичність, схильність до депресій.

Таким чином, з допомогою MMPI виявлено досить переконливе підвищення показників профілю особистості за шкалами 2 (депресії), 1 (іпохондрії), 7 (психастенії) до 80 T-балів і в меншій мірі за шкалами 4 (психопатії), 6 (паранояльності) з переважанням лівої (невротичної) частини профілю, що свідчить про невротичну дезадаптацію. Результати дослідження профілю особистості хворих на ХП та їх психоемоційного стану необхідно враховувати в процесі лікування, реабілітації та профілактики рецидивів, застосовуючи адекватну психологічну корекцію виявлених відхилень.



© «Новости украинской психиатрии», 2003
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211