НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

Книги »  Психиатрия и религия на стыке тысячелетий »

СМЕРТЬ В УЯВІ ХВОРОГО ШИЗОФРЕНІЄЮ

О. С. Чабан

Київ, Україна

* Публікується за виданням:
Чабан О. С. Смерть в уяві хворого шизофренією // Психиатрия и религия на стыке тысячелетий: Сборник научных работ Харьковской областной клинической психиатрической больницы № 3 (Сабуровой дачи) и Харьковской медицинской академии последипломного образования / Под общ. ред. П. Т. Петрюка, Р. Б. Брагина. — Харьков, 2006. — Т. 4. — С. 114.

В плані психологічної і патопсихологічної програми вивчення особливостей світосприйняття хворими з діагностованою шизофренією (МКХ-10) при патопсихологічному обстеженні було опитано 43 хворих. Всім їм ставилось одне запитання: «Як Ви уявляєте смерть і що вона для Вас значить?».

Оцінка відповіді проводилась по наступних векторах: 1) емоційному; 2) відношенню до ієрархії цінностей хворого (ступінь значимості); 3) когнітивному (в т. ч. ступеню логічності умовиводу та осмислення); 4) оцінки хворим «посмертного» прогнозу; 5) співставлення з релігійним світосприйняттям хворого.

В результаті обстеження і систематизації були отримані наступні статистичне не достовірні данні:

  1. В 95% випадків хворі шизофренією відносяться до своєї смерті спокійно і до певної міри безтурботно. Акцент уваги на цій проблемі і емоційність описання смерті психологом не викликали співзвучної емоційної реакції і ця далеко не рядова подія сприймалась як щось таке належне і навіть не достатньо значиме. В 2 випадках спостерігалась асоціація смерті з «радістю звільнення від Вашого світу» (протиставлення «ворожому» оточенню).
  2. В ієрархії цінностей смерть займала одне з останніх місць (оцінювалось поняття «тривале життя»). Хворі не надавали даному поняттю великого значення. Проблема смерті для них не являлась настільки значимою, як для здорових або соматично хворих.
  3. Часто (30% випадків) філософська інтерпретація хворими майбутньої смерті носила виражено захисний характер: «продовження життя у вигляді…»; «переселення душі»; «розтікання у Всесвіті» та ін.
  4. Релігійні переконання чітко корелювали з «наслідками» смерті у понятті хворого, але часто доповнювались своїми оригінальними інтерпретаціями (по аналогії вчення Сведенборга, Екхарта та ін.).

Зроблено висновок, що свідомі та позасвідомі вербалізовані прояви у хворих шизофренією при оцінці ними проблем смерті можуть бути використані для розуміння внутрішнього світу та переживань пацієнтів.



© «Новости украинской психиатрии», 2006
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211