НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

Книги »  История украинской психиатрии »

ПОГЛЯД В ІСТОРИЧНУ ДАВНИНУ КИЇВСЬКОЇ ПСИХІАТРІЇ

О. І. Бенесько, Г. І. Селюков

Київ

* Публікується за виданням:
Бенесько О. І., Селюков Г. І. Погляд в історичну давнину київської психіатрії // История украинской психиатрии: Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи) / Под общ. ред. И. И. Кутько, П. Т. Петрюка. — Харьков, 1994. — Т. 1. — С. 16–17.

Шлях розвитку Київської психіатрії відбиває всю складність її формування і починається з дохристиянського періоду. За етнографічними даними згадка про догляд за жінками з пологовою гарячкою припадає ще на VIII сторіччя. Глибока та яскрава культура Київської Русі відбилася і в започаткованих принципах допомоги не тільки старцям та убогим, але й «бісним», тобто психічнохворим. Уставом Великого князя Київського Володимира (996) передбачалось влаштування в містах «странно-приимных, сиротских, вдовьих домов и больниц». Обов’язок влаштовувати притулки та лікарні покладався на церкву. В Києво-Печерському письмовому зведенні — Київському Патерику — згадується про душевні захворювання та догляд за такими хворими у Київо-Печерському монастирі. В XI ст. лікування та догляд за психічнохворими вже базується на певних правилах, для них будували «крепкие» будівлі. В Уставі Ярослава йдеться про недопущення розлучень, якщо чоловік або жінка захворіють психічно; в практику лікарства запроваджується «розыск», тобто в перекладі на сучасну термінологію — «освідчення», який здійснювався за «детоубийство, конокрадство и по подозрению в поджоге». «И зборник Святослава» (1073) пропонує проводити «розыски» при залученні на військову службу. Є згадки про лікування психічно хворих. Так, серед ченців Печорського монастиря був Григорій — «Чудотворець», який «исцелял бесных и имел дар внушать то, что он хотел…». В XI–XII ст. набув поширення «Шестиднев» Иоанна экзарха болгарского, за яким «хворим на буйство» заборонялося вживати їжу, що містить кров живих істот. Це можна вважати своєрідним лікувально-профілактичним заходом при психічних розладах.

Пізніше у XIV–XVI ст. утворювалися так звані «братські шпиталі» та лікарні, які з введенням кріпосного права поступово закрилися.

У XVIII ст. душевнохворі розміщувалися в монастирях (Києво-Печерська Лавра, Києво-Межигірський монастир), створювалися нові форми піклування про психічнохворих. 13 линия 1776 р. за наказом Катерини II в Новгород-Сіверській Єпархії був відведений Моксаківський монастир для «несчастных в уме поверженых». В тому ж році було наказано влаштувати шпиталь в Межигірському монастирі, а будинок для інвалідів — у Києво-Кирилівському монастирі, у якому в 1786 р., влаштовано ще й будинок для старечних та покалічених воїнів. Тоді ж на Подолі був відкритий будинок для психічнохворих. У квітні 1790 р. у відомостях про заклади Київського Приказу громадської опіки вперше згадується про відділення «для нагляду за божевільними», яке містилося в кам’яній будівлі на Подолі (разом з гамівним та робочим будинками) і в якому утримувались шестеро хворих — по троє чоловіків та жінок. У 1791 р. мова йде вже не про відділення, а про будинок для «божевільних». В 1804–1805 рр. на території колишнього Кирилівського монастиря було побудовано вісім кам’яних корпусів, з них два для богадільні і будинку для божевільних», інвалідів і богадільні, та офіційного відкриття в 1806 р. Кирилівських богоугодних закладів, вони були заповнені переважно хронічними психічнохворими. Від цього року починає свою історію одна з найбільших не тільки в Україні, а й в Європі психіатрична лікарня. В 1835–1836 рр. остаточно поєднались для спільного адміністративно-господарського і медичного обслуговування всі згадані заклади, а лікарня стала основним медичним закладом у Києві, щодо всіх видів медичної допомоги психічнохворим.



© «Новости украинской психиатрии», 2002
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211