НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

Книги »  Критерії діагностики і психотерапії розладів психіки та поведінки »
Діагностичний розділ

F00–F09
ОРГАНІЧНІ, ВКЛЮЧАЮЧИ СИМПТОМАТИЧНІ, ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

* Електронна публікація:
Критерії діагностики і психотерапії розладів психіки та поведінки [Електронний ресурс] / Під ред. Б. В. Михайлова, С. І. Табачнікова, О. К. Напрєєнка, В. В. Домбровської // Новини української психіатрії. — Харків, 2003. — Режим доступу: http://www.psychiatry.ua/books/criteria/paper01.htm.

ДЕМЕНЦІЯ ПРИ ХВОРОБІ АЛЬЦГЕЙМЕРА (F00)

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Амнезія, в першу чергу, фіксаційна.
  2. Порушення когнітивних функцій, в першу чергу змістовно-логічного мислення.
  3. Порушення емоційно-мотиваційної сфери у вигляді:
    3.1. емоційної лабільності;
    3.2. дратівливості;
    3.3. апатії;
    3.4. брутальної поведінки;
  4. Порушення вищих коркових функцій, експресивного і письмового мовлення, амнестична, сенсорна афазія, аграфія, порушення читання (алексія), порушення рахування (акалькулія).
  5. Порушення простих, автоматизованих навичок до ступеню апраксії (конструктивної, ідеаторної, моторної).

Патопсихологічні діагностичні критерії: ознаки інтелектуального, мнестичного та емоційного дефіциту за даними методик, що визначають стан інтелектуальної, мнестичної, емоційної сфери, стану уваги та працездатності.

Параклінічні методи дослідження: за даними КТ та МРТ виявляються нейровізуалізаційні ознаки розширення шлуночкової системи і субарахноїдального простору, що розглядаються як ознаки атрофії головного мозку.

СУДИННА ДЕМЕНЦІЯ (F01)

Судинна деменція з гострим початком (F01.0)

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Розвивається гостро або ступенево.
  2. Клінічна картина залежить від локалізації ураження мозкової тканини.
  3. Емоційна лабільність із частими минущими депресивними настроями, плаксивістю або нав’язливим сміхом, епізоди порушеної свідомості або делірія, іноді галюцинози.
  4. Фіксаційна амнезія та актуалізація пам’яті на минулі події.
  5. Прогресуючи мовні розлади (семантична, амнестична афазії, потім — сенсорна і моторна).
  6. Порушення операційного інтелекту.
  7. Аграфія, алексія, акалькулія.
  8. Фрагментарний перебіг процесу (на загальному зниженому фоні хворі дають вірні відповіді на складні тести, критично оцінюють свої невдачі).
  9. Супутні соматоневрологічні симптоми.
  10. Ундулюючи порушення свідомості з короткочасним перебігом.
  11. Вербальні галюцинози, частіше загрозливого та осудливого характеру.
  12. Несистематизовані параноїдальні синдроми.
  13. Депресії, переважно органічно забарвлені («матові», «слізливі», «апатичні»).
  14. Певне «мерехтіння» симптоматики на фоні прогредієнтного перебігу процесу.

Патопсихологічні діагностичні критерії: ознаки недостатності когнітивних функцій та емоційної сфери.

Параклінічні методи дослідження: нейровізуалізаційні ознаки осередкових уражень (лакунарних, кістозних) мозку, дизритмічний тип ЕЕГ, наявність атеросклеротичних, гіпертонічних типів зміни тонусно-еластичних властивості судинної стінки за даними РЕГ.

Мультиінфарктна деменція (F01.1)

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Поступовий перебіг.
  2. Мнестичні розлади з порушенням послідовності минулих подій.
  3. Порушення уваги.
  4. Амнестична і сенсомоторна афазія.
  5. Нестримання афекту з переважанням дратівливої слабкості.
  6. Прогресуючий когнітивний дефект, брадіпсихія, брадікінезія.
  7. Амнестичне дезорієнтування в часі і місці із тривалим зберіганням орієнтування у власній особистості.
  8. Формування параноїду з появою уривчастих маячних ідей різного змісту у супроводі істинних галюцинацій.

Патопсихологічні діагностичні критерії, параклінічні методи дослідження такі ж, як і при судинній деменції з гострим початком.

Субкортикальна судинна деменція (F01.2)

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Початок у середньому віці.
  2. Амнестичні розлади.
  3. Розлади уваги.
  4. Порушення коркових функцій; амнестична, семантична, сенсорна, моторна афазії; аграфія, алексія, порушення гнозису і праксису.
  5. Порушення когнітивних функцій.
  6. Брадіпсихія, брадікінезія.

Патопсихологічні діагностичні критерії, параклінічні методи дослідження такі ж, як і при судинній деменції з гострим початком.

ДЕМЕНЦІЯ ПРИ ХВОРОБАХ, КВАЛІФІКОВАНИХ У ІНШИХ РОЗДІЛАХ (F02)

Деменція при хворобі Піка (F02.0)

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Початок частіше у 50–60 років.
  2. Глибокі швидко прогресуючі зміни особистості.
  3. Всі види амнестичних та апрактичних порушень.
  4. Розлад соціального та побутового функціонування.
  5. Минаючи епізоди сплутаності свідомості.
  6. Когнітивні розлади.

Патопсихологічні діагностичні критерії великого значення для практики не мають.

Деменція при хворобі Крейтцфельдта–Якоба (F02.1)

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Початок у 40–60 років.
  2. У 5–15% випадків можна простежити сімейне поширення хвороби неспецифічними астено-субдепресивними симптомокомплексами.
  3. Дебютує зниженням рухової активності, тривогою, зниженням апетиту, безсонням, утрудненнями при концентрації уваги.
  4. Порушення координації, зору, міоклонічні або хореоїдно-атетоїдні гіперкінези.
  5. Швидке прогресування протягом декількох місяців.
  6. Діагноз потребує залучення результатів біопсії або аутопсії.

Патопсихологічні діагностичні критерії характеризуються зниженням рівня інтелекту.

Параклінічні методи дослідження: патоморфологічно відзначаються дифузна дегенерація нейронів головного мозку, спинного мозку; проліферація глії і спонгіоформний зовнішній вигляд кори.

Деменція при хворобі Гентингтона (F02.2)

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Середній вік початку захворювання 45–50 років.
  2. Дебют характеризується психопатоподібними, неврозоподібними та апракто-агностичними порушеннями.
  3. Повільний прогредієнтний перебіг.
  4. Інтелектуальна працездатність хворих підлягає значним коливанням і найбільш виявляється при необхідності виконувати нову незвичну роботу.
  5. Когнітивні порушення.
  6. Хореатичні гіперкінези.
  7. Апато-абулічний дефект емоційно-вольової сфери.
  8. Абортивні, фрагментарні психотичні синдроми.

Параклінічні методи дослідження: діагностика ґрунтується на гібридизаційному аналізі ДНК.

Деменція при хворобі Паркінсона (F02.3)

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Псевдоневрастенічний дебют у вигляді дратівливості, підозрілості, емоційної нестійкості.
  2. Повільне прогресування когнітивного дефекту.
  3. Амнестичні розлади.
  4. Порушення свідомості у вигляді сплутаності.
  5. Емоційні розлади: ейфорія, неглибокі депресивні стани.

Параклінічні методи дослідження: при аутопсії в чорній субстанції мозку можна виявити тільця Леві і масову загибель нейронів.

Деменція при захворюваннях, обумовлених вірусом імунодефіциту людини (F02.4)

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Початок субдепресивний або псевдоневрастеничний.
  2. Емоційні розлади: маніакальні або депресивні стани кататонії.
  3. Неврологічні порушення у вигляді патологічних рефлексів, тремору, симптом зубцюватого колеса, рефлекс Бабінського, порушення тонких рухів, міоклонія.

Патопсихологічні діагностичні критерії: психологічних специфічних порушень не відзначається.

Параклінічні методи дослідження:

  1. Аналіз крові на ВІЛ.
  2. Нейровізуалізаційно виявляється дифузна коркова атрофія і розширення шлуночків, ураження білої речовини.
  3. Багатовогнищева деструкція білої речовини і підкоркових структур за даними аутопсії.

Деменція при епілепсії (F02.8)

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Полярні зміни емоційно-афективної сфери у вигляді парадоксального поєднання жорстокості і сентиментальності.
  2. Прогресуюча торпідність і уповільнення психічних процесів.
  3. Зростання частоти судомних і безсудомних приступів.

Патопсихологічні діагностичні критерії: не є специфічними.

Параклінічні методи дослідження: не є специфічними.

Деменція при нейросифілісі (F02.8)

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Початок частіше через 10–15 років після первинних проявів сифілісу, у віці від 40 до 50 років.
  2. Емоційні порушення маніакального полюсу.
  3. Прогресуючий когнітивний дефект з відсутністю критики.
  4. Можуть спостерігатися галюцинаторні, псевдогалюцинаторні феномени, маячні ідеї найчастіше особливої особистої величі.
  5. В окремих випадках порушення вищих коркових функцій.
  6. Синдром Аргайла Робертсона в неврологічному стані у поєднанні з гіпо- або арефлексією.

Патопсихологічні діагностичні критерії не є специфічними.

Параклінічні методи дослідження:

  1. Реакція Вассермана в крові і спинномозковій рідині різко позитивна; різко позитивні реакції імобілізації блідих трепонем і імунофлюоресценції; позитивні глобулінові реакції Нонні, Панди, Вейхрбродта у спинномозковій рідині.
  2. У спинномозковій рідині підвищено число клітинних елементів, загальний вміст білка, кількість глобулінів значно перевищує кількість альбумінів.
  3. При постановці реакції Ланге рідина знебарвлюється в перших 4–6 пробірках, збільшується інтенсивність фарбування в наступних.

ДЕЛІРІЙ, НЕ СПРИЧИНЕНИЙ АЛКОГОЛЕМ АБО ІНШОЮ ПСИХОАКТИВНОЮ СУБСТАНЦІЄЮ (F05)

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Потьмарення свідомості.
  2. Парціальна ретроградна амнезія, дезорієнтування у часі, місті та особистості.
  3. Психомоторне збудження, гострий та непередбачений перехід від гіпоактивності до гіперактивності.
  4. Фіксаційна амнезія.
  5. Агріпнія або дісомнія.

Патопсихологічні діагностичні критерії відповідають F01.0.

ІНШІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ВНАСЛІДОК УШКОДЖЕННЯ АБО ДИСФУНКЦІЇ ГОЛОВНОГО МОЗКУ, АБО ВНАСЛІДОК ФІЗИЧНОЇ ХВОРОБИ (F06)

Органічний галюциноз (F06.0)

Клінічні критерії діагностики:

  1. Дані про соматичне або неврологічне захворювання.
  2. Стійкий когнітивний мнестичний дефект.
  3. Галюцинації.
  4. Псевдогалюцинації.
  5. Афективні розлади.
  6. Маячна дезорієнтація.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

  1. Інтелектуально-мнестичне зниження.
  2. Звуження кола інтересів, суджень.
  3. Торпідність мислення.
  4. В’язкість особистості.

Параклінічні методи досліджень: відзнаки органічного ураження мозку або соматичного захворювання.

Кататонічний розлад органічної природи (F06.1)

Клінічні діагностичні критерії, патопсихологічні діагностичні критерії, параклінічні методи досліджень відповідають F06.0.

Органічний маячний (шизофреноподібний) розлад (F06.2)

Клінічні діагностичні критерії, патопсихологічні діагностичні критерії, параклінічні методи досліджень відповідають F06.0.

Органічні (афективні) розлади настрою (F06.3)

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Виражені біполярні або монополярні порушення емоцій та афекту, або експансивний настрій.
  2. Наявність органічного ураження мозку.

Патопсихологічні діагностичні критерії: ознаки поєднання афективних та «органічних» змін.

Параклінічні методи досліджень

Використовуються методи дослідження для ідентифікації типу органічного ураження мозку.

Тривожний розлад органічної природи (F06.4)

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Органічні ураження (скронева епілепсія, тиреотоксикоз, феохромоцитома).
  2. Генералізований тривожний стан:
    2.1. тривалість не менше декількох тижнів, звичайно — декількох місяців;
    2.2. немотивовані побоювання, трудність у зосередженні;
    2.3. моторна напруга;
    2.4. вегетативна лабільність.
  3. Панічний стан:
    3.1. тривалість — хвилини і декілька довше;
    3.2. виникає при обставинах, не зв’язаних з об’єктивною погрозою;
    3.3. нормальний емоційний стан поза атаками.

Патопсихологічні діагностичні критерії: патопсихопатологічні феномени, що характеризують регістр-синдром підвищеної тривожності.

Параклінічні методи досліджень: для ідентифікації соматоневрологічного стану.

Органічний дисоціативний розлад (F06.5)

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Часткова або повна втрата нормальної інтеграції між пам’яттю на минуле, усвідомленням ідентичності і безпосередніх відчуттів з однієї сторони і контролюванням рухів тіла з іншої.
  2. Порушення свідомого і елективного контролю над пам’яттю, відчуттями і рухами.
  3. Початок і закінчення дисоціативних станів часто раптові.
  4. Ремітуючий перебіг.
  5. Резистентність до терапії.

Патопсихологічні діагностичні критерії: психометричні методики дослідження інтелекту, дослідження психомоторики за даними яких виявляються різні рівні порушення свідомості, розлади психомоторики, порушення аутоідентифікації.

Параклінічні методи досліджень: обстеження, що підтверджують наявність сомато-неврологічного захворювання.

Інші уточнені психічні розлади внаслідок ушкодження і дисфункції головного мозку і фізичної хвороби (F06.8)

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Наявність соматичних або неврологічних захворювань.
  2. Порушення свідомості у вигляді сплутаності, або за глибиною пригнічення.
  3. Афективні розлади:
    3.1. маніакальний, гіпоманіакальний, дисфорії, стан афекту, тривога, ажитація, почуття страху, порушення, нестійкість настрою;
    3.2. депресивні, субдепресивні суіцидальні думки.
  4. Наявність порушених (виражених і стійких) поведінкових реакцій.
  5. Порушення (виражене і стійке) інтелектуальних і мнестичних процесів.
  6. Галюцинаторно-параноїдний синдром.
  7. Наявність судом (тонічних, клонічних).

Патопсихологічні діагностичні критерії: патопсихологічні відзнаки когнітивних та емоційно-афективних порушень.

Параклінічні методи дослідження: ознаки органічного ураження мозку або соматичного захворювання.

РОЗЛАДИ ОСОБИСТОСТІ І ПОВЕДІНКИ ВНАСЛІДОК ХВОРОБИ, УШКОДЖЕННЯ І ДИСФУНКЦІЇ ГОЛОВНОГО МОЗКУ (F07)

Органічний розлад особистості (F07.0)

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Початок у дорослому віці.
  2. Виражений астенічний синдром у вигляді досить специфічної церебрастенії:
    2.1. астенічний синдром поєднується із субдепресивними, тривожними й іпохондричними реакціями, супроводжується вираженими вегетативно-судинними порушеннями;
    2.2. психопатоподібні ознаки у вигляді експлозивності, злісного, брутального афекту з агресивними діями, дисфоріями;
    2.3. ейфорія;
    2.4. когнітивні і мнестичні порушення;
    2.5. порушення сну — утруднення засипання, кошмарні сновидіння;
    2.6. порушення потягів — гіперсексуальність, булімія тощо.

Патопсихологічні діагностичні критерії: відзначається зниження уваги, інтелекту, пам’яті (таблиці Шульте, метод Векслера, метод А. Р. Лурія).

Параклінічні методи дослідження:

  1. Дифузні ЕЕГ-зміни.
  2. Нейровізуалізаційні ознаки атрофічних процесів.

Постенцефалітичний синдром (F07.1)

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Залежність від перебігу нейроінфекції.
  2. Психозу передує продромальний період із симптомами загальної млявості, слабості, головного болю.
  3. Астенічний синдром з вираженим компонентом фізичної астенії.
  4. Сенестопатичний синдром.
  5. Мнестично-когнітивні розлади.
  6. Зорові галюцинації.
  7. Іноді виявляються явища психічного автоматизму, псевдогалюцинації і складні маячні переживання.
  8. Подальший розвиток психоорганічного синдрому з ейфоричним, експлозивним, апатичним варіантами, псевдопаралітичним і корсаковським синдромами, лакунарною і тотальною деменцією.

Патопсихологічні діагностичні критерії: розлад навичок, мнестична і когнітивна дефектність.

Параклінічні методи дослідження: патогістологічно визначаються деструктивні вогнища в підкоркових вузлах і інших палеоенцефальних апаратах мозку.

Посткомоційний синдром (F07.2)

Клінічні діагностичні критерії:

3 клінічних варіанти: травматична церебрастенія, травматична енцефалопатія, травматична деменція.

  1. Травматична церебрастенія — швидка дратівливість, стомлюваність, бурхливість та швидке виснаження афекту.
  2. Травматична енцефалопатія — запальність, розгальмованість, брутальність.
  3. Травматична деменція — відносно довго зберігається «ядро особистості».

Патопсихологічні діагностичні критерії: спрямовані на визначення ступеню емоційного та когнітивного дефекту.

Параклінічні методи дослідження: проводяться з метою визначення локалізації і обсягу ураження головного мозку.

НЕУТОЧНЕНІ ОРГАНІЧНІ АБО СИМПТОМАТИЧНІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ (F09)

Органічний психоз

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Розгортається після дії провокуючих чинників — змушенного безсоння, надмірної перевтоми, перегрівання на сонці, респіраторного захворювання, тощо.
  2. Гострий початок на фоні посилення головного болю і астенічних проявів.
  3. Мають бути неврологічні або соматичні захворювання.
  4. Найбільш частим є делірій.
  5. Стан свідомості часто сутінковий.
  6. Психотична симптоматика (кататонічні порушення, маячення, галюцинації, психомоторне збудження) фрагментарна, суперечлива, не відповідає критеріям специфічного психотичного розладу.
  7. Тривалість від 1 до 2 тижнів.
  8. Хронічний слуховий галюциноз.
  9. Стійке маячення з емоційними порушеннями.

Патопсихологічні діагностичні критерії: дослідження на виключення ознак розладів мислення ендогенного типу.

Параклінічні методи дослідження: визначення характеру органічного ураження головного мозку або соматичного захворювання.

Симптоматичний психоз

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Делірій або присмерковий стан тривалістю від годин до 2–3 діб.
  2. Посилення психотичних проявів вночі.
  3. При гострих інтоксикаційних психозах — глибоке потьмарення свідомості із судомними припадками.
  4. Інтерференційний перехід від одного синдрому до іншого.

Патопсихологічні діагностичні критерії: дослідження на виключення ознак розладів мислення ендогенного типу.

Параклінічні методи дослідження: використовуються ті ж методи, що і при органічному психозі.

Далі »


© «Новости украинской психиатрии», 2003
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211