НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

Книги »  Актуальные вопросы современной психиатрии и наркологии »

ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНА РОБОТА В КОМПЛЕКСІ ПРОТИРЕЦИДИВНОЇ ТЕРАПІЇ АЛКОГОЛЬНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ

Л. В. Животовська

Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава

* Електронна публікація:
Животовська Л. В. Психотерапевтична робота в комплексі протирецидивної терапії алкогольної залежності [Електронний ресурс] // Актуальные вопросы современной психиатрии и наркологии: Сборник научных работ Института неврологии, психиатрии и наркологии АМН Украины и Харьковской областной клинической психиатрической больницы № 3 (Сабуровой дачи), посвящённый 210-летию Сабуровой дачи / Под общ. ред. П. Т. Петрюка, А. Н. Бачерикова. — Киев–Харьков, 2010. — Т. 5. — Режим доступу: http://www.psychiatry.ua/books/actual/paper035.htm.

Однією з актуальних проблем сучасної наркології є питання протирецидивної терапії хворих з алкогольною залежністю, метою якої є досягнення стійкої ремісії. При цьому суттєве значення психологічних механізмів в розвитку та підтриманні алкогольної залежності визначає провідну роль психотерапії в комплексі протирецидивного лікування.

Формування залежності означає, що думки, настрій, поведінка та відчуття комфорту у людини залежать від впливу алкоголю. Залежність — це також втрата контролю над своєю поведінкою та емоціями в тверезому стані, це ті патерни поведінки людини, які вона використовує, щоб уникнути неприємної реальності, а також вибір в напрямку дій, що руйнують її життя.

Основною тенденцією психотерапії алкоголізму є її еволюція від гетеро- та аутосуггестивного впливу, що спрямований на формування відрази від алкоголю, від подолання алкогольної анозогнозії до глибокого аналізу особистості хворого, системи його ціннісних відносин, метою якого є відновлення порушеної мотиваційної сфери, підвищення соціально-психологічної адаптації пацієнта і в наслідок цього — формування установки на тверезий спосіб життя.

Стратегічною метою психотерапевтичної роботи при алкогольній залежності є діагностика специфічних порушень контакту зі своїми почуттями та навколишнім світом, їх активація у просторі контакту терапевт–пацієнт, допомога пацієнту при усвідомленні викривлених переживань, відновлення адекватних емоційних реакцій з переоцінкою життєвих потреб та переконань.

При реалізації цих завдань гештальт-підхід в терапевтичній роботі допомагає усвідомити механізм, що провокує на повторення звичних патернів адиктивної поведінки, знайти внутрішній ресурс контролю та розвинути здатність приймати відповідальність за свої думки, переживання, дії та їх наслідки, спираючись на особистісні, соціально-психологічні та інші ресурси, що підтримують тверезість.

При різних конкретних задачах та об’єму психотерапевтичних заходів, головними завданнями гештальт-терапії є:

Важливим кроком в психотерапії є також робота зі стратегією реагування на алкоголь, що дозволяє на свідомому рівні відмовитися від його вживання.

Таким чином, гештальт-підхід в комплексі протирецидивної терапії алкогольної залежності, яка скерована на деструкцію адиктивної поведінки, дозволяє оптимізувати стабілізацію ремісії і знизити ризик виникнення рецидивів захворювання.



© «Новости украинской психиатрии», 2010
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211