НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

Книги »  Актуальные вопросы современной психиатрии и наркологии »

ПОШИРЕНІСТЬ СОЦІАЛЬНИХ СТРАХІВ СЕРЕД СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

О. М. Гнатишина

Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, м. Вінниця

* Електронна публікація:
Гнатишина О. М. Поширеність соціальних страхів серед студентської молоді [Електронний ресурс] // Актуальные вопросы современной психиатрии и наркологии: Сборник научных работ Института неврологии, психиатрии и наркологии АМН Украины и Харьковской областной клинической психиатрической больницы № 3 (Сабуровой дачи), посвящённый 210-летию Сабуровой дачи / Под общ. ред. П. Т. Петрюка, А. Н. Бачерикова. — Киев–Харьков, 2010. — Т. 5. — Режим доступу: http://www.psychiatry.ua/books/actual/paper023.htm.

У 1980 році вперше в міжнародну класифікацію хвороб введено поняття «соціальний страх». Однак соціальні страхи були описані психіатрами в Німеччині, Англії та Японії ще у XVIII сторіччі. Вони проявлялися в цих країнах в період проведення реформ та важких соціально-економічних умов і, найчастіше, спостерігалися серед молоді.

У ці періоди молоді люди не вірили в свою службову кар’єру, їхня діяльність була малоефективною, вони відмовлялися від одруження та народження дітей, страждали на невротичні розлади.

За спостереженням лікарів, останнім часом соціальні страхи стали розповсюдженим захворюванням в нашій країні. Є версія, що спалах цього не зовсім зрозумілого захворювання є результатом жорстких вимог сьогодення, зміни цінностей та стереотипів.

Соціальний страх полягає у боязні оцінки та критики з боку інших людей. Такий страх може бути конкретним: страх перед публічним виступом, страх спілкування з особою протилежної статі, розмовляти по телефону, або генералізованим, коли йдеться майже про всі ситуації, які виникають поза сім’єю та домом.

Стикаючись зі стресовими для себе ситуаціями, такі люди часто відчувають сильне серцебиття, пітливість, тремтіння, напруження м’язів, сухість у роті, відчуття жару чи холоду, іноді і головний біль. Людям, які мають вищезазначені страхи, важко стати вчителем, журналістом, лікарем, займатися наукою, мистецтвом. Їм взагалі важко здобути освіту, реалізувати себе в подружньому житті. Але це ще не все. Особи, які страждають на соціальні страхи, мають високий ризик розвитку супутніх розладів, таких як депресія, зловживання алкоголем чи наркотиками, мають схильність до самогубства. Більшість подібних наслідків можна попередити при ранній діагностиці та лікуванні власне страхів. Але, нажаль, цим захворюванням часто нехтують, розцінюючи його як нерішучість, сором’язливість, примху. Лікар-психіатр може допомогти розпізнати хворобу і рівень супутніх порушень.

Соціальні страхи найчастіше розпочинаються в ранньому підлітковому віці, тому батькам потрібно бути особливо уважними до дітей у цей період, оскільки, залишені без уваги, соціальні страхи псуватимуть хворому усе подальше життя.

Люди з соціальними страхами частіше ніж інші живуть самотньо, мають низький рівень освіти, зловживають алкогольними напоями та нерідко перебувають у фінансовій залежності.

У 2000 році було проведено дослідження розповсюдження соціальних страхів серед студентів ВНМУ ім. М. І. Пирогова. Для дослідження була використана шкала Любовіца, яка має за мету визначити ставлення людей до зазначених 24 ситуацій та шкала Шихана, за допомогою якої визначається ступінь порушення різних сфер життєдіяльності студентів.

Проведене опитування 100 студентів з різних курсів навчання показало, що 29,0% дівчат та 27,0% хлопців страждають на соціальні страхи. Впевнених в собі було лише 41,0% хлопців та 32,0% дівчат, без особливостей — 32,0% хлопців та 30,0% дівчат.

За шкалою Шихана було виявлено, що особисті проблеми впливають на такі сфери життєдіяльності, як навчання, громадське життя і дозвілля, сімейне життя і обов’язки у 45,0% хлопців та 34,0% дівчат.

В 2005 році за вищезазначеними методиками мною з метою порівняння було проведено аналогічне дослідження, яке показало, що ця проблема не тільки залишилася актуальною, а і постала перед нами більш гостро, так як зріс загальний рівень соціальних страхів. 48,0% дівчат і 35,0% хлопців мають соціальні страхи, що значно більше, ніж 5 років тому. Впевнених в собі лише 25,0% хлопців та 18,0% дівчат, без особливостей — 30,0% хлопців та 24,0% дівчат.

За шкалою Шихана було виявлено, що особисті проблеми впливають на такі сфери життєдіяльності, як навчання, громадське життя і дозвілля, сімейне життя і обов’язки у 47,0% хлопців та 53,0% дівчат.

З наведених даних зрозуміло, що соціальні страхи становлять певну проблему серед студентів нашого вузу.

В той же час за літературними даними соціальні страхи досить добре піддаються лікуванню. Вчасне лікування може попередити важку дезадаптацію, розвиток супутніх хвороб, таких як важка депресія, алкоголізм та наркоманія. Лікування можна пропонувати кожній людині, у якої страхи впливають на професійну діяльність, соціальні обов’язки та спілкування. Як правило, для цього застосовуються антидепресанти в комбінації з психотерапією. Окрім цього, велика роль в лікуванні відводиться сім’ї, друзям, які співчувають і розуміють, заняттям спортом та досягненню спортивних результатів. Таким чином, крок за кроком, відновлюється емоційна рівновага та впевненість в собі.

Зважаючи на той факт, що наш вуз є медичним закладом, можливо, є доцільним ввести ці питання в програму навчання з медичної психології. І, можливо, на практичних зайняттях безпосередньо проводити психологічну корекцію цих станів. Таким чином, можна одночасно навчити студентів методам лікування та провести психологічну корекцію страхів.


© «Новости украинской психиатрии», 2010
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211