НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ І ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Є. Г. Гриневич, І. В. Лінський

* Публікується за виданням:
Гриневич Є. Г., Лінський І. В. Надзвичайні ситуації і психічне здоров’я населення України // Таврический журнал психиатрии. — 2006. — Т. 3, № 4.

…Не спрашивай, по ком звонит колокол:
он звонит по тебе.

Джон Донн

Надзвичайна ситуація — це, майже завжди, чиясь драма, чиясь біда. А чужої біди, як добре відомо, не буває. Кожний, хто став свідком надзвичайної ситуації, або навіть просто почув про неї, мимоволі «приміряє» її наслідки на себе, співчуває її жертвам… Від епіцентру трагедії тривога і сум розходяться серед людей, як кола на поверхні води. Це явище багаторазово підсилюється засобами масової інформації, завдяки яким «віртуальними» свідками надзвичайних ситуацій стають широкі верстви населення: мешканці району, області, країни, а при певних масштабах події, — практично все людство.

Ось чому сьогодні, як ніколи раніше, гостро актуальним є питання про наслідки надзвичайних ситуацій (НС) для психічного здоров’я великих спільнот людей і для психічного здоров’я націй у цілому.

Водночас, створене людиною техногенне середовище постійно ускладнюється. Той резерв надійності, що може бути забезпечений за рахунок удосконалювання самих технічних систем або в рамках компетенції інженерної психології, все частіше виявляється недостатнім для забезпечення потреб техносфери, що ускладнюється. Тому пошук додаткових можливостей профілактики розвитку катастрофічних подій, викликаних людиною, залишається насущною проблемою сучасності.

Практично невивченим залишається вплив поширених у суспільстві видів психопатології на ймовірність розвитку антропогенних катастроф. Очевидно, що душевнохвору людину внаслідок жорсткого професійного відбору не допустять до керування складним техногенним об’єктом. Однак, люди із психічними й поведінковими розладами (ППР), що живуть у суспільстві, через особливості свого захворювання, безумовно, впливають на своє оточення. Окрім того, виявлена захворюваність на ППР нозологічного рівня є лише малою частиною відповідних донозологічних психічних негараздів, так би мовити, їхнім «повноважним представником» у медичній статистиці. Тому вплив людей із ППР на суспільство, як можна очікувати, у цілому істотно більше їх чисельної питомої ваги в ньому.

Все це зумовлює необхідність вивчення не тільки прямих впливів НС на психічний статус потерпілих від них людей, але також і зворотних впливів — стану психічного здоров’я населення на імовірність виникнення й характер НС.

Раніше ми, в першому наближенні, вже звертались до цієї теми. Тоді були проаналізовані деякі співвідношення поміж НС і захворюваністю на ППР невротичного кола [1]. Ось чому метою цієї статті є більш детальне визначення взаємозалежностей поміж НС і станом психічного здоров’я населення нашої країни.

Матеріал і методи дослідження

Матеріалом для дослідження служили офіційні дані Міністерства надзвичайних ситуацій (МНС) і Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України. Дані про кількість і характер НС у країні в 1999–2004 рр. були почерпнуті зі звіту МНС України за 2004 рік [2]. Дані про захворюваність на ППР в 1999–2004 рр. були взяті із щорічних статистичних збірників МОЗ України [3–8].

Взаємозв’язок поміж захворюваністю на зазначені розлади і частотою НС різного походження досліджувався засобами кореляційного (з використанням непараметричного коефіцієнту рангової кореляції Спірмена) і регресійного аналізу. Всі види статистичної обробки виконувалися за допомогою пакету «Аналіз даних» електронних обчислювальних таблиць MS Excel-2003 [9].

Результати й обговорення

За даними МНС України, всього з початку 1997 року по кінець 2004 року в країні було зареєстровано 3629 НС, в тому числі 1974 техногенного та 1655 природного характеру (рис. 1).

Динаміка змін НС техногенного та природного характеру протягом 1997–2004 рр.

Рис. 1. Динаміка змін НС техногенного та природного характеру протягом 1997–2004 рр.

Частка НС державного рівня складала 1,85%, регіонального рівня — 7,00%, місцевого — 27,00% та об’єктового рівнів — 64,15%. Всього внаслідок НС за 8 років постраждало близько 21,7 тис. осіб, з них загинуло понад 3,2 тис. осіб.

Найбільшу кількість НС (природного, техногенного та іншого характеру) протягом 8 років зареєстровано (в прямому ранговому порядку) в Донецькій, Львівській, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській та Миколаївській областях. Найменша кількість НС протягом 8 років спостерігалась (в зворотному ранговому порядку) в Черкаській, Волинській, Чернівецькій, Чернігівській, Тернопільській, Закарпатській та Сумській областях, а також у містах Києві та Севастополі (рис. 2).

Розподіл кількості НС, що виникли протягом 1997–2004 рр. за регіонами України

Рис. 2. Розподіл кількості НС, що виникли протягом 1997–2004 рр. за регіонами України

Найбільшу кількість загиблих в НС (природного, техногенного та іншого характеру) протягом 8 років зареєстровано (в прямому ранговому порядку) в Донецькій (628 осіб), Луганській (299 осіб), Дніпропетровській (227 осіб) областях, АР Крим (189 осіб), а також в Львівській (185 осіб) і Одеській (181 особа) областях.

Найменша кількість загиблих у Івано-Франківській (35 осіб) та Рівненській областях (24 осіб) областях, а також у містах Києві (35 осіб) та Севастополі (18 осіб) (рис. 3).

Розподіл кількості загиблих та постраждалих внаслідок НС, що виникли протягом 1997–2004 рр. за регіонами України

Рис. 3. Розподіл кількості загиблих та постраждалих внаслідок НС, що виникли протягом 1997–2004 рр. за регіонами України

Найбільшу кількість постраждалих внаслідок НС протягом 8 років зареєстровано (в прямому ранговому порядку) у Донецькій (1755 осіб), Луганській (1485 осіб), Дніпропетровській (1345 осіб), Закарпатській (1292 осіб), Одеській (1261 осіб) та Львівській (1215 осіб) областях, а найменшу — у Чернівецькій (264), Тернопільській (256), Хмельницькій (222), Херсонській (220), Черкаській (182), та Чернігівській (120) областях, а також у м. Севастополі (248) (рис. 3).

За статистичними даними щодо НС всіх типів МНС України розраховує інтегральний показник небезпеки регіонів країни. Цей показник враховує співвідношення між потенційними загрозами, реальними матеріальними втратами, які зазнали області внаслідок НС, та індивідуальним ризиком смерті населення кожного регіону України внаслідок НС (рис. 4).

Інтегральний показник небезпеки за статистикою 1998–2004 рр. в адміністративно-територіальних одиницях України

Рис. 4. Інтегральний показник небезпеки за статистикою 1998–2004 рр. в адміністративно-територіальних одиницях України

Найвищі інтегральні показники небезпеки, за статистичними даними 1998–2004 років, мають (в прямому ранговому порядку) Донецька, Запорізька та Одеська області, АР Крим, а також Луганська, Дніпропетровська, Львівська, Миколаївська та Закарпатська області. Наведені дані є науковою основою для прийняття політичних рішень щодо рівня прийнятного ризику в регіоні, величина якого в кожному окремому випадку встановлюється місцевими органами влади самостійно, в залежності від власних економічних можливостей, соціально-економічної та екологічної ситуації. Цей рівень прийнятного ризику для регіону і є тією величиною, що визначає обґрунтованість вимог і адекватність соціальних дій громадськості та влади в даному регіоні. Водночас, захворюваність на розлади психологічного розвитку, невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади, а також різні види розумової відсталості та поведінкові розлади пов’язані з фізіологічними порушеннями та фізичними факторами протягом 1999–2004 років стало зменшувались.

Аналіз захворюваності на ППР свідчить про те, що напрямки розвитку її складових протягом останніх років розійшлися (рис. 5).

Динаміка відносної (у відсотках до 1999 р.) захворюваності на різні ППР в Україні протягом 1999–2004 рр.

Рис. 5. Динаміка відносної (у відсотках до 1999 р.) захворюваності на різні ППР в Україні протягом 1999–2004 рр.

Відносно стабільною залишалась захворюваність на шизофренію, шизотипові, маячні та афективні розлади, а також ППР органічного генезу, тобто захворюваність на розлади, в ґенез яких, за сучасними уявленнями, великий внесок робить спадковість.

Причини, що призвели до цього зменшення у перелічених вище групах розладів, різні.

Розлади психологічного розвитку та розумова відсталість, як добре відомо, маніфестують в дитинстві. Між тим, кількість дітей в нашій країні внаслідок стрімкого скорочення народжуваності зменшується випереджальними (у порівнянні із загальною депопуляцією) темпами. З урахуванням цієї обставини стає зрозумілим, що скорочення захворюваності на розлади психологічного розвитку та розумову відсталість є простими наслідками зменшення питомої ваги дітей і підлітків серед населення України — населення старіє (рис. 6 «А»).

А Б
Динаміка депопуляції всього і дитячого населення в України протягом 1990–2004(5) рр. Динаміка ІПВ у відсотках до попереднього року в України протягом 1990–2004(5) рр.

Рис. 6. Динаміка депопуляції всього і дитячого населення (А) і ІПВ, у відсотках до попереднього року (Б) в України протягом 1990–2004(5) рр.

Зменшення захворюваність на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади, за припущенням, пов’язане із піднесенням промислового виробництва (рис. 6 «Б») і, як наслідок, із певним покращенням соціально-економічних умов в країні, що відбувається протягом останніх років.

Необхідно також відмітити, що індекс промислового виробництва (ІПВ) достовірно зворотно корелює (r = –0,702, при p < 0,05) з загальною частотою НС в країні — чим вище ІПВ, тим нижче частота НС.

На користь цього ствердження свідчить те, що зменшення захворюваності на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади відбувається разом із зменшенням темпів росту інших показників суспільних негараздів, наприклад, злочинності та суїцидів (рис. 7).

А Б
Динаміка кількості зареєстрованих злочинів і кількості засуджених осіб в України протягом 1990–2003(4) рр. Динаміка кількості суїцидів в України протягом 1990–2003(4) рр.

Рис. 7. Динаміка кількості зареєстрованих злочинів і кількості засуджених осіб (А), а також кількості суїцидів (Б) в України протягом 1990–2003(4) рр.

Доцільно також підкреслити, що рівень злочинності, виражений через кількість осіб, засуджених за скоєння злочинів, і суїцидальна активність населення сильно корелюють (r = 0,852 і r = 0,985, відповідно, при p < 0,01) з загальною частотою НС в країні.

Слід наголосити, що суїцидальна активність населення тісно пов’язана із первинною (рис. 8 «А»), але не з госпіталізованою (рис. 8 «Б») захворюваністю на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади. Це свідчить на користь того, що серед ППР саме первинну захворюваність на неврози і близькі до них психопатологічні стани можна вважати (разом із рівнем суїцидальної активності) показником ступеню напруги у суспільстві, ступеню його неблагополуччя, викликаного, в тому числі, і НС.

А Б
Залежність поміж кількістю суїцидів і первинною захворюваністю на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади Залежність поміж кількістю суїцидів і госпіталізованою захворюваністю на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади
Регресія достовірна (p < 0,001). Регресія недостовірна (p = 0,95).
Примітка:
кожна адміністративно-територіальна одиниця України подана на діаграмах дисперсії п’ятьма точками, що відповідають даним 2000–2004 років
Примітка:
кожна адміністративно-територіальна одиниця України подана на діаграмах дисперсії п’ятьма точками, що відповідають даним 1999–2003 років

Рис. 8. Залежність поміж кількістю суїцидів і первинною (А) та госпіталізованою (Б) захворюваністю на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади

З цього приводу розглянемо показники захворюваність (щорічну кількість нових випадків захворювання) на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади в регіональному аспекті (рис. 9). Найбільша захворюваність на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади (на 100 тис. нас.) протягом 2000–2004 років була зареєстрована (в прямому ранговому порядку) в Кіровоградській, Житомирській, Київській, Херсонській, Івано-Франківській, Дніпропетровській та Луганській областях.

Розподіл середньої відносної (на 100 тис. населення) захворюваності на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади протягом 2000–2004 років за регіонами України

Рис. 9. Розподіл середньої відносної (на 100 тис. населення) захворюваності на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади протягом 2000–2004 років за регіонами України

Важко сказати, чим викликана висока захворюваність на неврози в Кіровоградській області. Доступна інформація не дає відповіді на це питання. Але неможна не відмітити, що дві інші з трьох перших позиції в наведеному вище рейтингу займають адміністративно-територіальні одиниці, які найбільш постраждали від наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС 1986 року, а саме Київська і Житомирська області. Для того, щоб впевнитись в цьому, достатньо ознайомитись із рейтингом регіонів за кількістю громадян, які мають статус постраждалих внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС (рис. 10).

Відносна (на 100 тис. населення) кількість громадян, які мають статус постраждалих внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, на 1 січня 2005 року в адміністративно-територіальних одиницях України

Рис. 10. Відносна (на 100 тис. населення) кількість громадян, які мають статус постраждалих внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, на 1 січня 2005 року в адміністративно-територіальних одиницях України

Також звертає на себе увагу те, що висока або помірно висока захворюваність на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади (рис. 9) реєструвалась саме в тих регіонах півдня і сходу країни, яким притаманна висока частота НС (рис. 2, 3).

Таким чином можна констатувати, що на території України існує дві сталих зони з підвищеною захворюваністю на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади, в виникнення першої з яких істотний внесок роблять наслідки Чорнобильської катастрофи 1986 року (Київська та Житомирська області), а другої — несприятливі умови життя, пов’язані, зокрема, із не такими масштабними, але частими НС (високоурбанізовані і промислово навантажені області півдня і сходу країни).

Для мінімізації впливу неоднорідності розподілу наслідків Чорнобильської катастрофи за регіонами України, з регресійного аналізу взаємозалежностей НС і захворюваності на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади, були вилучені згадані вище три області (рис.11).

А Б
Залежність поміж первинною захворюваністю на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади і щорічною кількістю техногенних НС (ураховані всі адміністративно-територіальні одиниці України за винятком Київської, Рівненської та Житомирської областей) Залежність поміж первинною захворюваністю на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади і щорічною кількістю природних НС (ураховані всі адміністративно-територіальні одиниці України за винятком Київської, Рівненської та Житомирської областей)
Регресія достовірна (p < 0,05) Регресія недостовірна (p = 0,19)

Рис. 11. Залежність поміж первинною захворюваністю на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади і щорічною кількістю техногенних (А) та природних (Б) НС (ураховані всі адміністративно-територіальні одиниці України за винятком Київської, Рівненської та Житомирської областей)

Примітка:
кожна адміністративно-територіальна одиниця України подана на діаграмах дисперсії п’ятьма точками, що відповідають даним 2000–2004 років.

Помітно, що залежність поміж первинною захворюваністю на розлади невротичного кола і кількістю техногенних НС є статистично значущою. З рівняння регресії слідує, що збільшення кількості техногенних НС на 1 одиницю на 100 тисяч населення, призводить до зростання захворюваності на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади на 16,12 випадки на 100 тисяч населення (рис. 11 «А»). Регресійна взаємозалежність НС природного походження із первинною захворюваністю на невротичні розлади наближається до рівня статистичної значущості, але не перетинає його, можливо, через недостатню кількість спостережень. Таким чином, результати регресійного аналізу на регіональному рівні свідчать про те, що техногенні катастрофи справляють більшу психотравмуючу дію, ніж природні. При цьому саме первинна (а не госпіталізована) захворюваність на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади може слугувати одним із маркерів тієї напруги, що виникає серед населення постраждалих від техногенних катастроф регіонів.

Зрозуміло, що на статистику захворюваності на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади може впливати доступність психіатричної допомоги, формальною мірою якої можна вважати кількість фізичних осіб лікарів-психіатрів і психіатричних ліжок на 100 тис. населення. Однак, найнижчі показники наведеного рейтингу посідають адміністративно-територіальні одиниці з потужною системою надання психіатричної допомоги (Одеська, Львівська та Харківська області і м. Київ). Таким, чином наявні регіональні розбіжності у захворюваності на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади не є артефактами доступності психіатричної допомоги. Навпаки, результати регресійного аналізу впевнюють в тому, що існує обнадійлива достовірна зворотна тенденція — чим більше лікарів-психіатрів на 100 тис. населення, тим нижче первина захворюваність на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади нозологічного рівня (рис. 12 «А») — що, можливо, є наслідком певної профілактичної ефективності психіатричної служби відносно розвитку цієї категорії ППР. Щодо кількості психіатричних ліжок, то вона істотно не впливає на захворюваність на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади (рис. 12 «Б»).

А Б
Залежність поміж зареєстрованою захворюваністю на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади і кількістю лікарів-психіатрів в адміністративно-територіальних одиницях України протягом 2000–2004 років Залежність поміж зареєстрованою захворюваністю на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади та кількістю психіатричних ліжок в адміністративно-територіальних одиницях України протягом 2000–2004 років
Регресія достовірна (p < 0,05) Регресія недостовірна (p = 0,40)

Рис. 12. Залежність поміж зареєстрованою захворюваністю на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади і кількістю лікарів-психіатрів (А) та кількістю психіатричних ліжок (Б) в адміністративно-територіальних одиницях України протягом 2000–2004 років

Примітка:
кожна адміністративно-територіальна одиниця України подана на діаграмах дисперсії п’ятьма точками, що відповідають даним 2000–2004 років.

В результаті кореляційного скринінгу всього наявного масиву даних було встановлено, що НС пов’язані не тільки із розладами невротичного кола, а і з іншими видами психопатології.

Так, наприклад, була встановлена позитивна регресійна залежність поміж кількістю НС в регіонах країни і захворюваністю на розлади особистості зрілого віку (рис. 13). Цей результат неможна вважати несподіваним, хоча б тому, що до цієї групи розладів належать хронічні зміни особистості після переживання катастрофи (шифр розладу F62.0 згідно до МКХ-10).

А Б
Залежність поміж захворюваністю на розлади особистості зрілого віку і щорічною кількістю техногенних НС в регіонах України протягом 1999–2004 років Залежність поміж захворюваністю на розлади особистості зрілого віку і щорічною кількістю природних НС в регіонах України протягом 1999–2004 років
Регресія достовірна (p < 0,001) Регресія достовірна (p < 0,05)

Рис. 13. Залежність поміж захворюваністю на розлади особистості зрілого віку і щорічною кількістю техногенних (А) та природних (Б) НС в регіонах України протягом 1999–2004 років

Примітка:
кожна адміністративно-територіальна одиниця України подана на діаграмах дисперсії шістьма точками, що відповідають даним 1999–2004 років.

Несподіваним постає те, що вплив техногенних НС на захворюваність на розлади особистості зрілого віку перевищував вплив природних катастроф. Відповідно до одержаних рівнянь регресії, збільшення кількості техногенних НС на одну одиницю на 100 тисяч населення призводило до підвищення захворюваності на 5,03 випадки на 100 тисяч населення (рис. 13 «А»), в той час як природних — лише на 1,94 випадки на 100 тисяч населення (рис. 13 «Б»), і це при тому, що в середньому від природних катастроф протягом 1999–2004 років щороку страждало 1925,1±238,5 осіб, в той час як від техногенних лише 354,1±32,0 особи, тобто в 5,44 рази менше. Можливо, справа в тому, що техногенні НС при меншій кількості постраждалих забирали щороку життя більшої кількості людей, ніж природні (в середньому 282,5±16,4 жертви проти 80,4±9,30 жертв відповідно, тобто в 3,51 рази більше).

Подібна ситуація спостерігалась і при аналізі взаємин поміж НС і афективними розладами (рис. 14).

А Б
Залежність поміж захворюваністю на афективні розлади і щорічною кількістю техногенних НС в регіонах України протягом 1999–2004 років Залежність поміж захворюваністю на афективні розлади і щорічною кількістю природних НС в регіонах України протягом 1999–2004 років
Регресія достовірна (p < 0,01) Регресія недостовірна (p = 0,77)

Рис. 14. Залежність поміж захворюваністю на афективні розлади і щорічною кількістю техногенних (А) та природних (Б) НС в регіонах України протягом 1999–2004 років

Примітка:
кожна адміністративно-територіальна одиниця України подана на діаграмах дисперсії шістьма точками, що відповідають даним 1999–2004 років.

Встановлено, що поміж НС техногенного походження і афективними розладами існує достовірна (p < 0,01) позитивна регресійна залежність. Відповідно до одержаних рівнянь регресії, збільшення кількості техногенних НС на одну одиницю на 100 тисяч населення призводить до підвищення захворюваності на афективні розлади на 3,36 випадки на 100 тисяч населення (рис. 14 «А»). Водночас поміж афективними розладами і природними НС достовірної регресійної залежності не виявлено (рис. 14 «Б»). Остання обставина, можливо, пояснюється тим, що протягом періоду спостереження природні катастрофи супроводжувались меншою кількістю людських жертв, ніж техногенні, про що вже йшлося вище. Не дивлячись на значну питому вагу генетичних детермінант у розвитку багатьох афективних розладів, початок окремих їхніх епізодів часто буває пов’язаним із стресовими подіями, до яких, повною мірою, можуть бути віднесені НС. В цьому контексті встановлена регресійна залежність поміж техногенними НС і захворюваністю на афективні розлади є цілком зрозумілою.

Набагато важче інтерпретувати достовірну (p < 0,001) залежність поміж техногенними НС і захворюваністю на шизофренію (рис. 15 «А»).

А Б
Залежність поміж захворюваністю на шизофренію і щорічною кількістю техногенних НС в регіонах України протягом 1999–2004 років Залежність поміж захворюваністю на шизофренію і щорічною кількістю природних НС в регіонах України протягом 1999–2004 років
Регресія достовірна (p < 0,001) Регресія недостовірна (p = 0,33)

Рис. 15. Залежність поміж захворюваністю на шизофренію і щорічною кількістю техногенних (А) та природних (Б) НС в регіонах України протягом 1999–2004 років

Примітка:
кожна адміністративно-територіальна одиниця України подана на діаграмах дисперсії шістьма точками, що відповідають даним 1999–2004 років.

Можливо, в цьому проявляється провокаційна роль стресорних факторів щодо маніфесту шизофренії у осіб із вже сформованою до неї предиспозицією. Також можливо, що у підвищенні частоти техногенних катастроф і маніфестації шизофренії винен урбанізований спосіб життя, або будь-який інший, ще невідомий чинник. Нарешті, неможна виключити і те, що захворюваність на шизофренію є лише «видимою верхівкою айсберга» відповідних донозологічних розладів поведінки, які призводять до підвищення ризику виникнення катастроф на техногенних об’єктах. На користь двох останніх гіпотез свідчить відсутність достовірної регресійної залежності поміж шизофренією і НС природного походження (рис. 15 «Б»).

Серед усіх ППР, що виникають внаслідок вживання психоактивних речовин, краще всіх задокументовані ті, що важко приховати, а саме гострі алкогольні психози і нарко-токсикоманії. Тому для регресійного аналізу зв’язків НС і захворювань наркологічного профілю за регіонами країни були обрані саме ці захворювання. Так, було встановлено існування достовірної (p < 0,05) прямої регресійної залежності поміж гострими алкогольними психозами і кількістю техногенних катастроф (рис. 16 «А»).

А Б
Залежність поміж кількістю техногенних НС і захворюваністю на гострі алкогольні психози в регіонах України протягом 1999–2004 рр. Залежність поміж кількістю техногенних НС та поширеністю нарко-токсикоманій в регіонах України протягом 1999–2004 рр.
Регресія достовірна (p < 0,05) Регресія недостовірна (p = 0,98)

Рис. 16. Залежність поміж кількістю техногенних НС і захворюваністю на гострі алкогольні психози (А) та поширеністю нарко-токсикоманій (Б) в регіонах України протягом 1999–2004 рр.

Примітка:
кожна адміністративно-територіальна одиниця України подана на діаграмах дисперсії шістьма точками, що відповідають даним 1999–2004 років.

Наявність такої залежності можна було б пояснити тим, що і техногенні НС, і гострі алкогольні психози (що є маркерами реальної поширеності хронічного алкоголізму і рівня вживання населенням спиртних напоїв взагалі) мають місце переважно в індустріально розвинутих регіонах України. Однак, нарко-токсикоманії ще в більшому ступені, ніж алкоголізм, є хворобами урбанізованого способу життя, але регресійної залежності поміж ними і НС техногенного походження виявити не вдалося (рис. 16 «Б»). Таке положення свідчить на користь причинно-наслідкових (а не суто географічних) взаємин поміж алкоголізмом і техногенними катастрофами. Справа в тому, що переважна більшість хворих на наркоманію (на відміну від хворих на алкоголізм) ніде не працює, не має доступу до техногенних об’єктів, і тому не має можливості істотно вплинути на ризик виникнення техногенних катастроф. Окрім того, поширеність наркоманій майже на порядок нижче, ніж поширеність алкоголізму (що неістотно с точки зору гіпотези про домінуючу роль географічного розподілу у виникненні зазначеної регресійної залежності і, навпаки, критично важливо з точки зору причинно-наслідкової гіпотези).

Висновки

  1. Регіони України істотно відрізняються один від одного за інтегральним показником небезпеки (ІПН), значний внесок в який робить саме НС. Внаслідок цього, рівень «тиску» несприятливих умов життя на мешканців різних областей країни є достовірно відмінним, що необхідно враховувати при оцінці стану психічного здоров’я і при плануванні заходів щодо його збереження.
  2. Первинна захворюваність на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади достовірно корелює з щорічною кількістю НС в країні і тому може вважатися одним із маркерів тієї психоемоційної напруги, що виникає у суспільстві, зокрема, внаслідок екстремальних подій. При цьому існує достовірна регресійна залежність поміж частотою техногенних НС в регіонах України і захворюваністю на зазначені розлади в них, в той час як відповідної взаємозалежності з частотою НС природного походження виявити не вдалося.
  3. На території України знаходяться дві сталі зони з підвищеною захворюваністю на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади, які, за припущенням, виникли внаслідок патогенного впливу техногенних НС на психічне здоров’я широких верств населення. Перша з них охоплює Київську та Житомирську області, які найбільш постраждалі від наслідків Чорнобильської катастрофи 1986 року, а друга — високоурбанізований і промислово навантажений південно-східний регіон країни, де часто виникають НС на численних підприємствах гірничодобувного комплексу.
  4. Додатковими епідеміологічними маркерами психоемоційної напруги, що виникає у суспільстві внаслідок екстремальних подій є захворюваність на розлади особистості зрілого віку, на афективні розлади, на алкогольні психози і на шизофренію. Існують статистично достовірні регресійні залежності поміж захворюваністю на зазначені розлади та частотою техногенних (але не природних) НС в регіонах країни. Це також свідчить про те, що в умовах сучасної України, серед екстремальних подій різного походження саме техногенні НС справляють найбільший патогенний вплив на психічне здоров’я населення.
  5. Існують достовірні кореляції поміж частотою НС, з одного боку, і показниками поточного соціально-економічного становища в країні з іншого, а саме: депопуляцією, рівнем злочинності, суїцидальною активністю населення та індексом промислового розвитку. Однак, складність і недостатня визначеність природи зазначених кореляцій не дозволяють впевнено кваліфікувати їх як прояв прямих причинно-наслідкових зв’язків.

Література

  1. Гриневич Е. Г., Линский И. В. Катастрофы и невротические расстройства в Украине // Архів психіатрії. — 2005. — Т. 11, № 4. — С. 7–13.
  2. Отчёт МЧС Украины за 2004 год. — Киев, 2004. — 31 с.
  3. Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 1999 рік: Збірник МОЗ. — Київ, 2000.
  4. Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2000 рік: Збірник МОЗ. — Київ, 2001.
  5. Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2001 рік: Збірник МОЗ. — Київ, 2002.
  6. Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2002 рік: Збірник МОЗ. — Київ, 2003.
  7. Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2003 рік: Збірник МОЗ. — Київ, 2004.
  8. Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2004 рік: Збірник МОЗ. — Київ, 2005.
  9. Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. — Киев: Морион, 2000. — 320 с.


© «Новости украинской психиатрии», 2007
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211