НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

ПОШИРЕНІСТЬ ПСИХОПАТОЛОГІЇ І ЧАСТОТА АНТРОПОГЕННИХ КАТАСТРОФ В ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ

Є. Г. Гриневич, І. В. Лінський

* Публікується за виданням:
Гриневич Є. Г., Лінський І. В. Поширеність психопатології і частота антропогенних катастроф в областях України // Український вісник психоневрології. — 2005. — Т. 13, вип. 3. — С. 27–29.

Предметом психіатрії катастроф є психічні і поведінкові розлади, що виникають внаслідок надзвичайних подій. Домінуючий в цій галузі психіатрії апостеріорний підхід дозволяє вибудувати систему надання допомоги жертвам катастрофічних подій і, таким чином, сприяти збереженню або відновленню їхнього психічного здоров’я, але він не дозволяє прогнозувати нові катастрофи і, відповідно, нічого не може дати для їхнього попередження. Однак, створене людиною техногенне середовище постійно ускладнюється. Резерв надійності, що може бути забезпечений за рахунок вдосконалення самих технічних систем або в межах компетенції інженерної психології, всі частіше виявляється недостатнім для забезпечення потреб техносфери, що ускладнюється. Тому пошук додаткових можливостей профілактики розвитку катастрофічних подій, викликаних людиною, залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасності.

Разом із тим, практично невивченим залишається вплив поширених в суспільстві видів психопатології на імовірність розвитку антропогенних катастроф. Цілком зрозуміло, що через жорсткий професійний відбір душевнохвору людину не допустять до керування складним техногенним об’єктом. Однак, люди з психічними і поведінковими розладами, що живуть у суспільстві, через особливості свого захворювання можуть робити помітний вплив на своє оточення. Тому можна припустити, що їхній вплив на суспільство в цілому істотно більше їх питомої ваги в ньому.

Для того щоб вивчення впливу психопатології на імовірність розвитку антропогенних катастроф було успішним, необхідно вибрати зручну в дослідженні модель такого роду подій. На нашу думку, оптимальною моделлю є пожежі. Події такого роду ретельно документуються підрозділами пожежної охорони і відбуваються досить часто для того, щоб провести їхній порівняльний аналіз із поширеністю основних видів психопатології. Крім того, роль «людського фактора» у виникненні пожеж дуже велика.

Тому метою цього дослідження стало виявлення кореляційних зв’язків між частотою виникнення пожеж і поширеністю основних видів психопатології в областях України.

Матеріал і методи дослідження

Матеріалом для дослідження служили офіційні дані Міністерства надзвичайних ситуацій (МНС) і Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України. Дані про кількість виїздів на пожежі і про кількість виїздів за помилковим викликом чергових варт підрозділів пожежної охорони в різних адміністративно-територіальних одиницях країни були почерпнуті з щорічних оглядів МНС України за 2003, 2004 роки [1, 2]. Дані про поширеність основних видів психопатології в різних адміністративно-територіальних одиницях країни були взяті з щорічних статистичних збірників МОЗ України, також за 2003, 2004 роки [3, 4].

Для виявлення значущих зв’язків поміж показниками діяльності підрозділів пожежної охорони і поширеністю основних видів психопатології був проведений суцільний кореляційний скринінг всього наявного масиву даних з використанням коефіцієнта рангової кореляції Спірмена. Усі види статистичної обробки виконувалися за допомогою пакету «Аналіз даних» електронних обчислювальних таблиць MS Excel-2003 [5].

Результати й обговорення

Відібрані, в результаті описаного вище кореляційного скринінгу пари показників роботи пожежної охорони і поширеності психопатології зі статистично значущими зв’язками подані у табл. 1.

Таблиця 1

Кореляційні зв’язки в парах показників роботи пожежної охорони і поширеності психопатології

Пари показників роботи пожежної охорони (A) і поширеності психопатології (B) Коефіцієнт рангової кореляції,
ρ (A, B)
Вірогідність,
Pρ (A, B)
Виїзди підрозділів пожежної охорони на пожежі (A1) та:
— захворюваність на наркоманії (B11) 0,73 < 0,001
— поширеність судинної деменції (B12) 0,38 < 0,01
— поширеність психотичних розладів (B13) 0,36 < 0,01
— захворюваність на алкогольні психози (B14) 0,31 < 0,05
— поширеність афективних непсихотичних розладів (B15) –0,39 < 0,01
— поширеність психічних та поведінкових розладів внаслідок епілепсії (B16) –0,53 < 0,001
Виїзди підрозділів пожежної охорони по помилкових викликах (A2) та:
— поширеність афективних розладів (B21) 0,42 < 0,01
— поширеність шизотипових розладів (B22) 0,39 < 0,01
— поширеність шизоафективних розладів (B23) 0,37 < 0,01
— поширеність розумової відсталості всіх ступенів тяжкості (B24) –0,38 < 0,01

З даних, представлених у таблиці, випливає, що чисельність пожеж має прямий кореляційний зв’язок із захворюваністю на наркоманії, на алкогольні психози, а також із поширеністю судинної деменції і психотичних розладів. Це означає, що число пожеж у тій чи іншій адміністративно-територіальній одиниці країни тим більше, чим вище захворюваність (чи, відповідно, поширеність) зазначеними захворюваннями в ній. Особливо сильний згаданий кореляційний зв’язок поміж пожежами і захворюваністю на наркоманії (r  (A, B) = 0,73).

Зрозуміло, кореляційний зв’язок не є синонімом причинно-наслідкового зв’язку, оскільки показники в досліджуваних парах можуть бути взаємно незалежними і, не дивлячись на це, можуть мінятися разом під впливом деякого третього невідомого фактора. Це судження постає, в розглянутих випадках, тим більше справедливим, що навіть найбільш тісно пов’язана з пожежами захворюваність на наркоманії в середньому втроє нижче (за відносними величинами), ніж частота самих пожеж. Але ж далеко не кожен наркоман стає навмисним чи мимовільним палієм. Однак більш уважний погляд на всю сукупність перерахованих психічних і поведінкових розладів наводить на думку про те, що зовсім відкидати наявність причинно-наслідкових зв’язків поміж ними і пожежами не варто. Загальновідомо, що нетверезі люди, незалежно від того, під впливом чого вони сп’яніли, неакуратно поводяться з вогнем і часто стають його жертвою. А якщо згадати, що поширене в нашій країні кустарне виготовлення наркотиків на одному з етапів технологічного ланцюжка вимагає нагрівання (застосування вогню), то сильний кореляційний зв’язок між наркоманіями і пожежами придбає виразні причинно-наслідкові риси. Те ж можна сказати про судинну деменцію і про психотичні розлади. Хворі, що страждають на ці захворювання, істотно частіше, ніж здорові особи, справляють неадекватні дії з газовим і електричним устаткуванням своїх квартир, що, безумовно, підвищує ризик загоряння.

Не менший інтерес представляють захворювання, чия поширеність знаходиться в зворотних кореляційних відносинах з частотою пожеж. Таких було виявлено всього два. Це непсихотичні афективні розлади і психічні розлади внаслідок епілепсії. Те, що зворотні кореляційні зв’язки цих захворювань з пожежами невипадкові, стає ясно вже при поверхневому погляді на їхню клініку. Серед хворих з непсихотичними афективними розладами чимало таких, котрі, внаслідок тривоги, багато разів перевіряють власні дії, особливо такі дії, помилка у виконанні яких може завдати реальної шкоди. Ця сторожкість, здається, може істотно знизити імовірність пожеж. Що стосується хворих із психічними розладами внаслідок епілепсії, то однією з їх яскравих характерологічних рис є скрупульозність, що доходить до педантизму. Природно припустити, що така увага до деталей знижує імовірність дій, що звичайно стають причиною пожежі.

Для додаткової перевірки висунутих у цій статті припущень нами були досліджені кореляційні зв’язки між частотою виїздів підрозділів пожежної охорони за помилковими викликами і поширеністю різних видів психопатології. Було встановлено, що в прямому кореляційному зв’язку з частотою помилкових викликів знаходиться поширеність афективних, шизотипових і шизоафективних розладів. Частим супутником усіх трьох видів розладів є тривога. Вище вже говорилося про те, що тривога може знижувати імовірність виникнення реальних пожеж. Однак, та ж сама тривога, що є, за суттю, напруженим очікуванням неприємностей, може провокувати неадекватні дії, в тому числі помилкові виклики підрозділів пожежної охорони. Якщо ж говорити про шизоафективні і шизотипові розлади, то в даних випадках причиною помилкових викликів пожежних можуть бути ще і характерні порушення сприйняття і мислення.

Нарешті єдиним захворюванням, що знаходиться в зворотному кореляційному зв’язку з частотою виїздів підрозділів пожежної охорони за помилковими викликами, є розумова відсталість усіх ступенів тяжкості. Пояснення цього феномену може бути, наприклад, таким. Розумово відсталі люди не схильні до «дурних жартів», таких як невиправдані виклики пожежних, до яких схильні деякі з їхній більш «інтелектуальних» співвітчизників.

Висновки

  1. Епідеміологічні показники деяких видів психічних і поведінкових розладів можуть служити маркерами імовірності розвитку антропогенних катастроф, зокрема пожеж.
  2. Маркерами підвищеної імовірності виникнення пожеж є: підвищена захворюваність наркоманіями й алкогольними психозами, а також підвищена поширеність судинної деменції і психотичних розладів.
  3. Маркерами зниженої імовірності виникнення пожеж є підвищена поширеність непсихотичних афективних розладів і психічних розладів внаслідок епілепсії.

Література

  1. Огляд стану служби, пожежегасіння, застосування пожежної техніки в підрозділах державної пожежної охорони МНС України у 2003 р. — Київ, 2004. — 31 с.
  2. Огляд стану служби, пожежегасіння, застосування пожежної техніки в підрозділах державної пожежної охорони МНС України у 2004 р. — Київ, 2005. — 36 с.
  3. Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2003 рік: Збірник МОЗ. — Київ, 2004.
  4. Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2004 рік: Збірник МОЗ. — Київ, 2005.
  5. Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. — Киев: Морион, 2000. — 320 с.


© «Новости украинской психиатрии», 2007
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211