НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

ПАРАМЕТРИ ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ОСІБ З АЛКОГОЛЬНОЮ ЗАЛЕЖНІСТЮ ПІСЛЯ ЛІКВІДАЦІЇ ПРОЯВІВ СИНДРОМУ ВІДМІНИ ТА НА ЕТАПІ СТАНОВЛЕННЯ РЕМІСІЇ

О. В. Бараненко

* Публікується за виданням:
Бараненко О. В. Параметри якості життя у осіб з алкогольною залежністю після ліквідації проявів синдрому відміни та на етапі становлення ремісії // Український вісник психоневрології. — 2006. — Т. 14, вип. 2. — С. 33–36.

На даний час вважається, що на тривалість ремісії після стаціонарного лікування і вчасне звертання пацієнта за наркологічною допомогою у разі рецидиву впливає задоволеність пацієнта результатами госпіталізацій. Показник якості життя (ЯЖ) може у певній мірі бути характеристикою суб’єктивного відношення хворого як до проявів та наслідків хвороби, так і до лікування, що проводилося. У вітчизняній психіатрії вже існують дослідження, в яких показник ЯЖ є критерієм ефективності лікування [1, 2].

ВООЗ визначає якість життя як сприйняття людиною своєї позиції в житті, у тому числі фізичного, психічного і соціального благополуччя, незалежності, якості середовища, у якому він живе, ступеня задоволеності конкретним рівнем життя й іншими складовими психологічного комфорту [3]. У закордонній літературі дослідження, присвячені ЯЖ осіб, залежних від алкоголю, з’явилися 10 років тому [4–7]. Більшість дослідників вважає, що оцінка ЯЖ у осіб, що зловживають або залежні від алкоголю, знижується; також знижується оцінка ЯЖ під час рецидиву [8–10].

Враховуючи все це, можна припустити, що показник ЯЖ може бути інформативним критерієм прогнозу та ефективності лікування в алкогользалежних осіб.

Мета роботи: вивчити динаміку параметрів ЯЖ у осіб з алкогольною залежністю після ліквідації проявів синдрому відміни та на етапі становлення ремісії, а також визначити клініко-психопатологічні фактори, що впливають на рівень ЯЖ у алкогользалежних пацієнтів.

Методи обстеження: клініко-психопатологічний; клініко-анамнестичний; опитувальник «Показник якості життя» (Mezzіch et al., 1999); глосарій патологічного потягу до алкоголю за Н. В. Чередниченко–В. Б. Альтшулером (1992) [11]; психодіагностичні: шкала особистісних особливостей Айзенка (особистісний опитувальник EPQ), метод оцінки особистісної і ситуативної тривожності Ч. Д. Спілбергера–Ю. Л. Ханіна, шкала самооцінки САН [12]; методи математичної статистики: кореляційний аналіз, двохвибірковий критерій Уілкоксона [13].

Обстежено 15 осіб чоловічої статі середнім віком 41,67±2,44 років з діагнозом «синдром залежності від алкоголю» (F10.25 чи F10.26) відповідно до критеріїв МКХ-10. Дослідження проводилося двічі — після ліквідації виражених проявів синдрому відміни алкоголю — на 4–6 день перебування хворого у стаціонарі, та на етапі становлення ремісії (30-й день перебування у стаціонарі). Вивчення особистісної сфери за шкалою особистісних особливостей Айзенка (особистісний опитувальник EPQ), та методом оцінки особистісної тривожності Ч. Д. Спілбергера — Ю. Л. Ханіна проводилося однократно, оскільки риси особистісної сфери є досить стабільними.

При проведенні оцінки отриманих у динаміці даних були встановлені середні показники ЯЖ, які наведені у табл. 1.

Таблиця 1

Середні значення показника ЯЖ (за Mezzіch et al., 1999) у обстеженої групи хворих на момент ліквідації гострих проявів синдрому відміни алкоголю та на етапі становлення ремісії

  1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
I M 5,67 6,13 7,00 5,80 8,47 7,60 6,33 7,40 4,93 6,40 6,57
m ±0,62 ±0,64 ±0,58 ±0,60 ±0,47 ±0,70 ±0,58 ±0,58 ±0,75 ±0,53 ±0,28
II M 6,93 6,73 8,40 6,40 9,13 7,67 6,40 7,53 4,93 7,53 7,17
m ±0,37 ±0,56 ±0,38 ±0,42 ±0,26 ±0,65 ±0,52 ±0,57 ±0,73 ±0,47 ±0,22
p* > 0,001 > 0,001 > 0,001 > 0,001 > 0,001 > 0,001 > 0,05 > 0,001 > 0,05 > 0,001 > 0,001

Умовні позначення шкал:
1 — фізичне благополуччя; 2 — психологічне та емоційне благополуччя; 3 — самообслуговування і незалежність у діях; 4 — працездатність; 5 — міжособистісна взаємодія; 6 — соціо-емоційна підтримка; 7 — громадська та службова підтримка; 8 — самореалізація; 9 — духовна реалізація; 10 — загальне сприйняття ЯЖ, 11 — середнє значення за усіма шкалами (інтегральний показник ЯЖ).
I — після ліквідації виражених проявів синдрому відміни алкоголю; II — на етапі становлення ремісії.
* — за 2-вибірковим критерієм Уілкоксона.

Більшість обстежених оцінили якість життя досить високо, особливо в сфері самообслуговування і незалежності у діях (3), міжособистісної взаємодії (5), соціо-емоційної підтримки (6) і самореалізації (8). Низька оцінка дана обстеженими показникам фізичного та психологічного й емоційного благополуччя (відповідно шкали 1 та 2), працездатності (шкала 4), що може бути зумовлено афективними та астенічними проявами, які мають місце в структурі синдрому відміни алкоголю, та є наслідками тривалого зловживання алкоголем. Також низько обстежені оцінювали показник громадської та службової підтримки (шкала 7).

Після проведеного лікування на етапі становлення ремісії найбільш виражені зміни відмічені в пунктах 1 (фізичне благополуччя), 3 (самообслуговування і незалежність у діях), 4 (працездатність) і 10 (загальне сприйняття ЯЖ). Найменші зміни спостерігалися в пунктах 7 (громадська і службова підтримка) і 8 (самореалізація). Компоненти показника ЯЖ, які піддаються змінам за термін дослідження (24–26 діб), більш залежать від афективних (субдепресивний фон настрою, тривожність, дисфорія) та астенічних проявів, що мають місце на початку лікування і досить ефективно піддаються терапії.

У ході дослідження було проведено аналіз кореляції між даними оцінки ЯЖ (середнє значення), методики САН (середнє значення) і даними психодіагностичних методик, що оцінюють особливості афективно-особистісної сфери — рівнем особистісної тривожності (ОТ) і ситуативної тривоги (СТ) за шкалою Ч. Д. Спілбергера — Ю. Л. Ханіна, шкалою нейротизма опитувальника EPQ, і шкалою квантифікації патологічного потягу до алкоголю (ППА) за шкалою Н. В. Чередниченко–В. Б. Альтшулера (рис. 1).

Показники кореляції поміж показником ЯЖ, даними методики САН та деякими даними інших психодіагностичних обстежень

Рис. 1. Показники кореляції поміж показником ЯЖ, даними методики САН та деякими даними інших психодіагностичних обстежень

Кореляція між середнім значенням для показника ЯЖ та САН майже не відрізняється для рівня ситуативної тривоги (r = –0,56 і r = –0,54 відповідно). Для показника нейротизму за шкалою Айзенка (r = –0,36 і r = –0,27), афективного компонента ППА (r = –0,45 і r = –0,34), та рівня особистісної тривожності r = –0,7 і r = –0,58) значення коефіцієнта кореляції незначно розбігаються. Для показника ЯЖ, на відміну від САН, не встановлено сильно вираженого кореляційного зв’язку з показниками психодіагностичних досліджень, що проводилися в рамках досліджень. Показник ЯЖ не є лінійним відображенням тих чи інших параметрів психодіагностичних досліджень, адже показник ЯЖ охоплює більш широку сферу діяльності людини.

Показник щирості по шкалі Айзенка склав у всій групі обстежених 4,57±0,3, що розцінюється як ситуативність.

З метою визначення впливу терміну захворювання і пов’язаних з цим негативних наслідків алкоголізації було проведено зіставлення даних оцінки ЯЖ на етапі становлення ремісії в групах досліджуваних з терміном захворювання до 10 років (n = 6) та 10 і більш років (n = 9) (рис. 2).

Показники суб’єктивної ЯЖ в залежності від терміну захворювання (на етапі становлення ремісії)

Рис. 2. Показники суб’єктивної ЯЖ в залежності від терміну захворювання (на етапі становлення ремісії)

Якість життя в групі з порівняно невеликим терміном захворювання оцінювалася вище за всіма показниками, ніж у групі обстежених з терміном захворювання 10 і більше років як на початку терапії, так і на етапі становлення ремісії, за винятком пункту 5 (міжособистісна взаємодія), оцінка якого на етапі становлення ремісії в обох групах обстежених майже не відрізнялася. Це свідчить про виражений негативний вплив на якість життя негативних психологічних, особистісних, макро- і мікросоціальних наслідків алкоголізації, що погіршуються із «стажем» захворювання.

Під час розгляду взаємозв’язку ЯЖ (оцінювалися пункт 10 — загальне сприйняття ЯЖ і інтегральний показник ЯЖ (усереднене значення за усіма шкалами)) з показниками ППА за методикою Н. В. Чередніченко — В. Б. Альтшулера встановлено результати, що наведені у табл. 2.

Таблиця 2

Показники кореляції між окремими шкалами ЯЖ та даними обстеження за глосарієм ППА за Н. В. Чередніченко — В. Б. Альтшулером (1992) після ліквідації виражених проявів синдрому відміни алкоголю та на етапі становлення ремісії

Компоненти ППА На початку обстеження На етапі становлення ремісії
1* 2* 1 2
Афективний –0,32 –0,45 –0,37 –0,36
Вегетативний –0,09 –0,31 –0,36 –0,22
Ідеаторний –0,13 –0,11 –0,12 0,01
Поведінковий** –0,45 –0,12
Середнє значення –0,37 –0,45 –0,37 –0,36

Умовні позначення:
* — 1 — п. 10 опитувальника «Показник якості життя» (загальне сприйняття ЯЖ); 2 — інтегральний показник ЯЖ (середній показник за усіма шкалами)
** — на етапі становлення ремісії проявів поведінкового компоненту ППА за Н. В. Чередниченко–В. Б. Альтшулером не було виявлено.

Якість життя у алкогользалежних осіб знаходиться у зворотному кореляційному зв’язку з ППА. Компоненти ППА різною мірою впливають на показник ЯЖ. Ідеаторний компонент не має суттєвого впливу як на початку дослідження (r = –0,11 і –0,13), так і на етапі становлення ремісії (r = –0,01 і –0,12). Середнє значення (усереднене значення усіх компонентів ППА) має помірно виражений кореляційний зв’язок з показником ЯЖ як на початковому етапі (r = –0,36 і –0,45), так і наприкінці дослідження (r = –0,36 і –0,37), отже на етапі становлення ремісії прояви ППА мають негативний вплив на якість життя.

Під час порівняння показника ППА в групах обстежених залежно від терміну захворювання було з’ясовано, що в групі з терміном захворювання 10 років і більше на етапі становлення ремісії потяг до алкоголю більш виражений за всіма складовими (рис. 3).

Показники ППА в залежності від терміну захворювання на етапі становлення ремісії

Рис. 3. Показники ППА в залежності від терміну захворювання на етапі становлення ремісії

Умовні позначення шкал:
1 — афективний компонент; 2 — вегетативний компонент; 3 — ідеаторний компонент; 4 — поведінковий компонент; 5 — середнє значення.

Отримані дані свідчать про те, що при великій тривалості захворювання, поряд з погіршенням ЯЖ, патологічний потяг до алкоголю стає як більш вираженим, так і більш резистентним до терапії.

Висновки

У структурі показника ЯЖ можна виділити відносно статичні і динамічні складові. До динамічних можна відносити фізичне благополуччя, самообслуговування і незалежність у діях, працездатність і загальне сприйняття ЯЖ; до статичних — соціо-емоційну підтримку, громадську і службову підтримку, самореалізацію, духовну реалізацію, які детерміновані соціальними, особистісними та соціокультуральними факторами (громадська та службова підтримка, самореалізація, а тем більш духовна реалізація). Тому істотні зміни в оцінці цих показників за розглянутий інтервал маловірогідні.

Очевидно, що без додаткових методів терапії (які можуть містити в собі психофармакологічні і психотерапевтичні методи), навряд чи можна домогтися більш значної зміни ЯЖ пацієнтів, що залежать від алкоголю, у процесі лікування. У період становлення ремісії пацієнти мають потребу у підтримуючій терапії, спрямованій на ліквідацію залишкових проявів ППА та астенічних й афективних розладів, інакше кажучи, терапії, побічно спрямованої на поліпшення якості життя. Щодо психотерапевтичних заходів, то вони повинні бути орієнтовані на поступове поліпшення ситуації у сферах соціальної реалізації та самореалізації хворих.

Література

  1. Марута Н. А. Современные депрессивные расстройства (клинико психопатологические особенности, диагностика, терапия) // Український вісник психоневрології. — 2001. — Т. 9, вип. 4. — С. 79–83.
  2. Марута Н. О., Панько Т. В., Явдак І. О., Семікіна О. Є., Стаднік А. В. Показник якості життя у хворих на афективні розлади та його динаміка в процесі лікування // Український вісник психоневрології. — 2002. — Т. 10, вип. 2. — С. 113–114.
  3. Абрамова И. В. Качество жизни пациентов общепсихиатрического отделения // Журнал психиатрии и медицинской психологии. — 2000. — № 1. — С. 42–46.
  4. Grabot D., Martin C., Auriacombe M., Tignol J. Assisted evaluation scale of quality of life // Encephale. — 1996. — Vol. 22, № 3. — P. 181–185.
  5. Longabaugh R., Mattson M. E., Connors G. J., Cooney N. L. Quality of life as an outcome variable in alcoholism treatment research // J. Stud. Alcohol. Suppl. — 1994. — № 12. — P. 119–129.
  6. Richter D., Venzke A., Settelmayer J., Reker S. High rates of inpatient readmissions of alcohol addicted patients — heavy users or chronically ill patients? // Psychiatr. Prax. — 2002. — Vol. 29, № 7. — P. 364–368.
  7. Polak K. The evaluation of the quality of life among professional soldiers with diagnosed alcohol addiction syndrome // Psychiatr. Pol. — 2001. — Vol. 35, № 6. — P. 1057–1070.
  8. Kraemer K. L., Maisto S. A., Conigliaro J., McNeil M., Gordon A. J., Kelley M. E. Decreased alcohol consumption in outpatient drinkers is associated with improved quality of life and fewer alcohol-related consequences // J. Gen. Intern. Med. — 2002. — Vol. 17, № 5. — P. 382–386.
  9. Foster J. H., Peters T. J., Marshall E. J. Quality of life measures and outcome in alcohol-dependent men and women // Alcohol. — 2000. — Vol. 22, № 1. — P. 45–52.
  10. Foster J. H., Marshall E. J., Peters T. J. Application of a quality of life measure, the life situation survey (LSS), to alcohol-dependent subjects in relapse and remission // Alcohol. Clin. Exp. Res. — 2000. — Vol. 24, № 11. — P. 1687–1692.
  11. Чередниченко Н. В., Альтшулер В. Б. Количественная оценка структуры и динамики патологического влечения к алкоголю у больных алкоголизмом // Вопросы наркологии. — 1992. — № 3–4. — С. 15–17.
  12. Психологические тесты: В 2 т. / Под ред. А. А.  Карелина. — М.: Владос, 2000. — 248 с.
  13. Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. — Киев: Морион, 2000. — 320 с.


© «Новости украинской психиатрии», 2005
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211