НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН ТА НАРКОЛОГІЧНА ДОПОМОГА В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ. ДОСВІД МИНУЛОГО Й ПЕРСПЕКТИВИ

В. А. Лавренко, І. В. Лінський

* Публікується за виданням:
Лавренко В. А., Лінський І. В. Залежність від психоактивних речовин та наркологічна допомога в Дніпропетровській області. Досвід минулого й перспективи // Український вісник психоневрології. — 2002. — Т. 10, вип. 2. — С. 186–190.

Останнє десятиріччя двадцятого століття закінчилось, що дає нам можливість ретроспективно поглянути на пройдений шлях через «призму» досягнутих результатів.

Ситуації, що склались внаслідок розповсюдження залежності від психоактивних речовин у різних регіонах України, істотно відрізняються одна від одної. Тому при аналізі усереднених даних, що надходять із різних регіонів країни, із поля зору дослідника зникають обставини, які є критично важливими для усвідомлення загальнодержавних тенденцій.

На наш погляд, Дніпропетровська область є найбільш удалим об’єктом дослідження. Саме у Дніпропетровській області розгорнуто одну з найпотужніших в Україні наркологічних служб, що, у свою чергу, було викликано величезним масштабом проблем, які мали вирішувати наркологи Дніпропетровщини. Деякі епідеміологічні процеси щодо розповсюдження залежності від психоактивних речовин у цій області випереджали у своєму розвитку аналогічні процеси в інших регіонах України. Таким чином, тенденції розвитку епідемії залежності від психоактивних речовин на Дніпропетровщині можна розглядати, певною мірою, як прогноз розвитку подій в інших областях нашої держави.

Відомо, що індикатором стану алкоголізації населення є рівень поширеності та захворюваності на розлади психіки та поведінки внаслідок уживання алкоголю, перш за все, гострих психотичних алкогольних розладів або алкогольних психозів. Захворюваність на алкогольні психози в Дніпропетровській області (далі — області) і в Україні протягом останніх 10 років зростала (табл. 1). Однак темпи цього зростання були в області істотно менше ніж у країні (на 77,5% і 142% відповідно). Водночас захворюваність на хронічні алкогольні синдроми (алкоголізм) за цей період часу зменшилась в області і в країні відповідно на 19,2% і 33,5%. Унаслідок цього серед первинних хворих і в області, і в країні істотно зменшилось співвідношення алкогольних психозів до алкоголізму (табл. 2), що вказує на зменшення ефективність роботи наркологічних закладів щодо виявлення хворих на алкоголізм і, відповідно, залучення їх до лікування на ранніх етапах хвороби.

Щодо поширеності алкогольних психозів, то протягом останніх десяти років вона в області також збільшилась, однак не так істотно, як в усій державі (на 23,2% і 97,5% відповідно). Через це у 2000 р. співвідношення алкогольних психозів до алкоголізму серед хворих на алкоголізм, що знаходяться на наркологічному обліку в області, значно краще, ніж у середньому по країні (1:104 і 1:43 відповідно).

Таблиця 1

Порівняльні епідеміологічні дані щодо розладів психіки та поведінки внаслідок уживання психоактивних речовин серед населення Дніпропетровської області й України (1990–2000 рр.)

Адміністративно-територіальна одиниця 1990 1995 2000 % 2000 до 1990 рр.
Абс. чис. На 10 тис. Абс. чис. На 10 тис. Абс. чис. На 10 тис.
1. Захворюваність
1.1. Хронічні алкогольні синдроми (алкоголізм)
Дніпропетровська область 5347 13,7 5054 13,1 4323 11,7 –19,2
Уся Україна 61708 11,9 52140 10,1 41045 8,3 –33,5
1.2. Гострі психотичні алкогольні розлади (алкогольні психози)
Дніпропетровська область 298 0,8 691 1,4 529 1,1 +77,5 1)
Уся Україна 4403 0,8 11433 2,2 10659 2,1 +142,0 2)
1.3. Наркоманії та токсикоманії
Дніпропетровська область 897 2,2 2389 6,2 1855 5,1 +106,8
Уся Україна 3417 0,6 12318 2,4 11764 2,4 +244,3
1.4. Наркоманії та токсикоманії серед підлітків (на 10 тис. підліткового населення)
Дніпропетровська область 25 1,5 79 4,8 43 2,5 +72,0
Уся Україна 247 1,1 743 3,4 523 2,3 +111,0
1.5. Усього (диспансерна група)
Дніпропетровська область 6542 17,2 8134 23,3 6707 18,1 +2,5
Уся Україна 69528 13,4 75891 14,7 63506 12,8 –8,8
1.6. Профілактична
Дніпропетровська область 11597 29,9 14667 38,0 14204 38,4 +22,4
Уся Україна 172733 33,3 168817 32,7 171002 33,7 –2,6
2. Поширеність
2.1. Хронічні алкогольні синдроми (алкоголізм)
Дніпропетровська область 64275 164,6 65417 169,0 59551 160,9 –7,4
Уся Україна 752447 145,0 719102 139,5 672150 135,9 –10,7
2.2. Гострі психотичні алкогольні розлади (алкогольні психози)
Дніпропетровська область 465 1,2 1014 2,6 573 1,6 +23,2 3)
Уся Україна 7933 1,5 17113 3,3 15673 3,2 +97,5 4)
2.3. Наркоманії та токсикоманії
Дніпропетровська область 7152 18,3 12325 31,9 15507 41,9 +116,8
Уся Україна 22466 4,3 46515 9,0 76061 15,4 +238,6
2.4. Алкогольні розлади серед жінок (на 10 тис. жіночого населення)
Дніпропетровська область 6104 29,2 6972 33,6 6897 34,7 +13,0
Уся Україна 81140 29,3 79249 28,8 76728 29,0 –5,4
2.5. Наркоманії та токсикоманії серед жінок (на 10 тис. жіночого населення)
Дніпропетровська область 1508 7,2 3252 15,6 4120 20,7 +173,2
Уся Україна 4197 1,5 9747 3,5 15175 5,7 +261,6
2.6. Алкогольні розлади серед підлітків (на 10 тис. підліткового населення)
Дніпропетровська область 13 0,8 17 0,7 8 0,46 –38,5
Уся Україна 157 0,8 126 0,5 90 0,39 –42,7
2.7. Наркоманії та токсикоманії серед підлітків (на 10 тис. підліткового населення)
Дніпропетровська область 66 4,0 120 7,4 68 3,9 +3,0
Уся Україна 339 1,5 985 4,5 975 4,2 +187,6
2.8. Наркоманії та токсикоманії (група профілактичного нагляду)
Дніпропетровська область 1862 4,7 3725 9,6 6416 17,2 +244,6
Уся Україна 8423 1,6 14181 2,7 33579 6,8 +298,7
2.9. Усього (диспансерна група)
Дніпропетровська область 71892 188,9 78756 202,5 75631 204,4 +5,2
Уся Україна 782846 150,9 782730 151,9 763757 154,4 –2,5
2.10. Профілактична
Дніпропетровська область 82299 216,3 93461 240,3 93864 252,8 +14,0
Уся Україна 976769 188,2 971421 188,5 965703 195,3 –1,1
3. Смертність
3.1. Смертність від хронічного алкоголізму
Дніпропетровська область 24 0,06 85 0,22 41 0,11 +83,0 5)
Уся Україна 684 0,13 1929 0.37 942
(1999 р.)
0,19
(1999 р.)
+46,1 6)
3.2. Смертність від отруєння алкоголем
Дніпропетровська область 434 1,11 996 2,56 737 1,9 +71,0 7)
Уся Україна 5413 1,04 10414 2,02 8607
(1999 р.)
1,73
(1999 р.)
+66,3 8)
3.3. Смертність від цирозу печінки алкогольної етіології
Дніпропетровська область 17 0,04 62 0,16 84 0,23 +475,0 9)
Уся Україна 321 0,06 1053 0,20 1302
(1999 р.)
0,26
(1999 р.)
+333,3 10)
3.4. Смертність від отруєння наркотичними речовинами (за даними судмедекспертизи)
Дніпропетровська область 31 0,08 209 0,54 79 0,21 +162,0 11)

Примітки:
1) — інші співвідношення: 2000 р. до 1995 р. — –23,5%, 1995 р. до 1990 р. — +131,8%;
2) — інші співвідношення: 2000 р. до 1995 р. — –6,8%, 1995 р. до 1990 р. — +159,6%;
3) — інші співвідношення: 2000 р. до 1995 р. — –43,5%, 1995 р. до 1990 р. — +118,0%;
4) — інші співвідношення: 2000 р. до 1995 р. — –8,5%, 1995 р. до 1990 р. — +115,0%;
5) — інші співвідношення: 2000 р. до 1995 р. — –50,0%, 1995 р. до 1990 р. — +266,0%;
6) — інші співвідношення: 2000 р. до 1995 р. — –49,0%, 1995 р. до 1990 р. — +184,0%;
7) — інші співвідношення: 2000 р. до 1995 р. — –26,0%, 1995 р. до 1990 р. — +130,0%;
8) — інші співвідношення: 2000 р. до 1995 р. — –25,0%, 1995 р. до 1990 р. — +94,0%;
9) — інші співвідношення: 2000 р. до 1995 р. — +43,0%, 1995 р. до 1990 р. — +300,0%;
10) — інші співвідношення: 2000 р. до 1995 р. — +30,0%, 1995 р. до 1990 р. — +233,0%;
11) — по показнику на 10 тис. населення.


Таблиця 2

Співвідношення алкогольних психозів до алкоголізму серед населення Дніпропетровської області й України (1990–2000 рр.)

Адміністративно-територіальна одиниця 1990 1995 2000
1. Захворюваність
Дніпропетровська область 1:18 1:7,3 1:8
Уся Україна 1:14 1:4,5 1:3,8
2. Поширеність
Дніпропетровська область 1:138 1:64 1:104
Уся Україна 1:95 1:42 1:43

Вражають показники смертності населення від причин, пов’язаних із зловживанням алкоголем (табл. 1). Найбільш драматичною є динаміка смертності від алкогольного цирозу печінки. Протягом останньої декади вона зросла і в області, і в країні майже в 5 раз.

Продовжується зростання наркотизації населення як області, так і всієї України (табл. 1). Але спостерігається вирівняння відносної поширеності залежності від психоактивних речовин у різних областях. Найбільша розповсюдженість наркоманій, як і раніше, спостерігається у Дніпропетровській області (табл. 1), однак, якщо в 1990 році в області мешкав майже кожний третій хворий на наркоманію країни, то в 2000 році — тільки кожний п’ятий.

Випереджаючими темпами, відносно всієї популяції хворих на наркоманію, в період з 1990 по 2000 рр. зростала кількість хворих на наркоманію жінок як в області (+173,2%), так і в країні (+261,6%). Однак, як бачимо, загальнодержавні показники і в цьому випадку були значно вище обласних. Аналогічна картина спостерігається у динаміці розмірів групи профілактичного нагляду (+244,6% і +298,7% по області й країні відповідно).

Слід окремо зупинитися на випереджаючих темпах зростання смертності від отруєння наркотичними речовинами. Якщо поширеність наркоманій за останні десять років зросла в області на 116,8%, то смертність від отруєнь — на 162,0%. Особливу увагу викликає і те, що зростання кількості підлітків, хворих на наркоманію, яке відбулось за останні 10 років, в області радикально відрізнялось від аналогічного загальнодержавного показника (+3,0% і +187,6%). Можливо це свідчить про уповільнення темпів розвитку епідемії в області, про своєрідне «вичерпання» популяції потенційних споживачів наркотиків. Непрямим доказом цього припущення можна вважати також і зміни у віковій структурі обласної популяції хворих на наркоманію, її постаріння (табл. 3). Зрозуміло, однак, що ці спостереження не можуть бути поводом для заспокоєння, оскільки абсолютний рівень наркотизації в області є дуже високим, а «найпопулярнішими» наркотиками серед хворих залишаються речовини з дуже високим адиктивним потенціалом — опіоїди (табл. 3).

Таблиця 3

Структура контингенту хворих на наркотоксикоманії у Дніпропетровській області

Групи 1990 1995 2000 % 2000 до 1990 рр.
Абс. чис. % Абс. чис. % Абс. чис. %
1.1. За віком
— до 17 років 66 0,9 122 1,0 80 0,46 +21,0
— 18–30 років 5564 77,5 7943 64.4 8037 50,60 +44,0
— 31 і більше 1522 21,6 4260 34,6 7390 48,94 +385,0
1.2. За речовинами, що вживаються
— опіоїди 5838 81,6 10322 83,8 14191 91,5 +143,0
— канабіноїди 95 1,3 174 1,4 384 2,4 +304,0
— декілька (полі) 972 13,6 1307 10,6 747 4,7 –23,2
— інші 247 3,5 522 4,2 185 1,4 –25,2
1.3. За зайнятістю та родом занять
— учні та студенти 81 1,1 91 0,7 58 0,4 –28,4
— промислові та с/г робітники 4045 56,6 4963 40,3 2600 16,4 –36,0
— не працюють 2836 39,6 6533 53,0 12328 77,6 +334,6

Протягом останнього десятиріччя, як відомо, відбувався перехід нашого суспільства до ринкових відносин. Це супроводжувалося болючими соціальними змінами. Серед них зростання рівня безробіття, яке в першу чергу торкнулось людей з розладами фізичного або психічного здоров’я, в тому числі і такими, що виникли внаслідок уживання психоактивних речовин. Так, наприклад, в області серед хворих на наркоманію кількість безробітних зросла з 39,6% у 1990 році до 77,6% у 2000 році (табл. 3). Зрозуміло, що таке становище негативно вплинуло і на без того обмежені можливості реабілітації і ресоціалізації цієї категорії хворих.

Розглянемо тепер, яких змін зазнала власно наркологічна служба протягом останніх десяти років і наскільки ці зміни відповідали вимогам поточної епідеміологічної обстановки. Нажаль, драматичне погіршення епідеміологічної обстановки супроводжувалось не менш драматичним зменшенням потужності наркологічних служб як області, так і всієї країни. Цей процес охопив і людські, і матеріальні ресурси (табл. 4). Так, кількість зайнятих посад лікарів-наркологів зменшилась на 24,4% в області і на 19,1% в Україні, а кількість наркологічних ліжок зменшилась на 55,2% і 59,2% відповідно.

Наркологічні установи при промпідприємствах, що складали основу наркологічної служби радянського періоду, майже перестали існувати. Кількість наркологічних ліжок при підприємствах зменшилась в області на 88,5% (у країні на 93,3%), а кількість фельдшерських наркопунктів на підприємствах області — на 91,9% (загальнодержавних даних нема).

Таблиця 4

Наркологічна служба Дніпропетровської області й України (1990–2000 рр.)

Групи 1990 1995 2000 % 2000 до 1990 рр.
Абс. чис. На 10 тис. Абс. чис. На 10 тис. Абс. чис. На 10 тис.
1. Зайнято посад лікарів-наркологів
Дніпропетровська область 225 0,58 206 0,53 170 0,46 –24,4%
Уся Україна 1924 0,38 1761 0,35 1556 0,31 –19,1%
2. Наркологічних ліжок, усього
Дніпропетровська область 2180 5,70 1545 4,00 976 2,64 –55,2%
Уся Україна 17723 3,50 11308 2,20 7239 1,46 –59,2%
3. Наркологічних ліжок при підприємствах
Дніпропетровська область 910 2,34 335 0,86 105 0,28 –88,5%
Уся Україна 9976 1,97 2734 0,54 608 0,12 –93,9%
4. Фельдшерських наркопунктів на підприємствах
Дніпропетровська область 123 0,32 68 0,18 10 0,03 –91,9%

Усе це привело до зменшення рівня повноти охоплення наркохворих не тільки стаціонарним, а усіма видами лікування. Так, кількість хворих на алкоголізм, що були охоплені лікуванням, протягом десятиріччя зменшилось по області на 18,3%, а по Україні на 38,6%. Трохи краща картина спостерігається у справі лікування хворих на наркоманію (табл. 5).

Підіб’ємо підсумки. В динаміці основних епідеміологічних показників області й країни багато спільного. Так, зареєстрована захворюваність та поширеність хронічних алкогольних синдромів протягом десятиріччя і в області і в країні зменшувалася. Водночас захворюваність та поширеність гострих психотичних алкогольних розладів, смертність від хронічного алкоголізму, смертність від отруєння алкоголем та від алкогольного цирозу печінки — зростала. Такі розлади й смертність просто неможливо не помітити або приховати. Однак гострі психотичні алкогольні розлади і алкогольна смертність не виникають інакше як унаслідок уживання алкогольних напоїв. Тому можливо мінімум два пояснення протиприродної динаміки, що спостерігається. Перше пояснення полягає в тому, що реальна (а не зареєстрована) алкоголізація населення протягом останнього десятиріччя невпинно зростала, а друге — що якість алкогольних напоїв так само невпинно погіршувалась. Цілком імовірно, що мали місце обидві причини разом. Цьому сприяли: скорочення наркослужби, байдужість влади, правоохоронних органів, трудових колективів, громадськості до проблем пияцтва та алкоголізму у суспільстві, ослаблення контролю якості спиртних напоїв з боку держави і, як наслідок, поширення виготовлення й уживання сурогатів алкоголю.

Таблиця 5

Охоплено лікуванням (усі види) Дніпропетровської області й України (1990–2000 рр.)

Адміністративно-територіальна одиниця 1990 1995 2000 Динаміка протягом 1990–2000 рр.
Абс. чис. % 1) Абс. чис. % 1) Абс. чис. % 1)
Хворі на алкоголізм
Дніпропетровська область 38562 60,00 35585 54,40 31524 52,94 –7,06
Уся Україна 533348 70,90 426178 59,30 327602 48,74 –22,16
Хворі на наркоманію
Дніпропетровська область 5467 44,70 7279 46,19 1,49
Уся Україна 25371 55,70 31485 44,16 –11,54

Примітки:
1) — % від тих, хто знаходиться на диспансерному обліку;
2) — динаміка протягом 1995–2000 рр.

Захворюваність та поширеність розладів унаслідок уживання наркотиків та інших психоактивних речовин протягом десятиріччя і в області, і в країні постійно зростала. З нашої точки зору, розповсюдженню цих розладів сприяє сукупність об’єктивних та суб’єктивних факторів. Серед них: соціальні негаразди та економічна криза, що призвели до зубожіння значної частини населення; ріст безробіття; масова втрати людьми відчуття власної вагомості; відсутність чіткої, фінансово забезпеченої молодіжної політики; значне скорочення установ позашкільного виховання, що сприяли творчому розвитку особи, та їх комерціалізація; відсутність моральних орієнтирів, пасивність батьків, поширення соціальної апатії серед молоді. Важливу роль відіграють недоліки у впровадженні валеологічної освіти; недостатня активність педагогів, міліції у справі профілактики залежності від психоактивних речовин. Окремо слід відмітити безвідповідальність деяких засобів масової інформації. Перш за все це торкається теле-, радіопрограм та друкованих видань для молоді, які іноді містять у собі ледь приховану рекламу способу життя наркоманів, наприклад, екзальтовані розповіді про кумирів молоді (поп-співаків, акторів і т. д.), що вживають наркотичні речовини.

Разом із спільними рисами у динаміці епідеміологічних показників області й країни існують істотні відмінності. Так, темпи зростання захворюваності й поширеності майже всіх видів залежності від психоактивних речовин, показники захворюваності та поширеності алкогольних психозів по області в 1,5 і 2 рази менші ніж по Україні. В області значно краще ніж у країні співвідношення алкогольних психозів до алкоголізму. Окрім того, не дивлячись на зменшення потужності наркологічної служби, яке спостерігалось в 1990–2000 рр., падіння охоплення хворих на алкоголізм лікуванням в області було в три рази менше ніж по Україні, а що стосується хворих на наркоманію, то тут в останні п’ять років спостерігався навіть невеликий ріст цього показника. Це вказує на відносно більшу ефективність роботи наркослужби області, яка, однак, не може бути підставою для заспокоєння, оскільки епідеміологічна ситуація, пов’язана з розповсюдженням залежності від психоактивних речовин, і в області і в державі залишається тяжкою.

Зрозуміло, що проблему залежності від психоактивних речовин не можна вирішити на рівні окремої області. Тому для поліпшення ситуації, що склалася, необхідно розробити й прийняти національну комплексну програму протидії розповсюдженню залежності від психоактивних речовин. У цій програмі слід передбачити:

  1. Комплекс заходів щодо зменшення попиту на наркотики та інші психоактивні речовини (широка первинна профілактика залежності від психоактивних речовин серед підлітків та молоді, наполеглива антиреклама речовин, що викликають залежність і способу життя наркоманів, валеологічна освіта, розширення мережі закладів позакласного навчання, забезпечення умов для творчості в широкому розумінні цього слова, розробка програм зайнятості молоді, її працевлаштування і т. п.).
  2. Комплекс заходів щодо зменшення пропозиції наркотиків та інших психоактивних речовин (посилення відповідальності за злочини, пов’язані з незаконним обертом наркотичних речовин та їх, прекурсорів, а також за злочини, пов’язані з незаконним обертом легальних психоактивних речовин, наприклад, за порушення правил продажу алкоголю та тютюну; сприяння виникненню та функціонуванню громадських об’єднань, що мають своєю метою протидію розповсюдженню психоактивних речовин, таких як комітети батьків наркоманів і т. д.).
  3. Залучення органів виконавчої влади до протидії розповсюдженню залежності від психоактивних речовин шляхом створення (відновлення) постійно діючого органу на зразок державної координаційної ради боротьби з наркоманією, яка існувала раніше, а також створення відповідних комітетів на місцях.
  4. Розробку заходів щодо збереження потужностей державної наркологічної служби на існуючому рівні як першого кроку на шляху її зміцнення й розвитку у майбутньому, розробка правил і створення умов для ефективної комплементарної співпраці наркологічних закладів різних форм власності, окремих лікарів, непрофесійних об’єднань, чия діяльність спрямована на надання допомоги наркохворим.
  5. Фінансове забезпечення національної комплексної програми протидії розповсюдженню залежності від психоактивних речовин (можливо, за рахунок відшкодувань від продажу легальних виробів, що містять у собі психоактивні речовин: алкогольних напоїв та тютюну.

Розробка такої програми, на нашу думку, є єдиною прийнятною перспективою в сучасних умовах.



© «Новости украинской психиатрии», 2003
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211