НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ У ПСИХОПАТИЧНИХ ОСОБИСТОСТЕЙ, ЯКІ РЕАЛІЗУВАЛИ ПРОТИПРАВНІ ДІЇ

Т. О. Перевозна

* Публікується за виданням:
Перевозна Т. О. Особливості системи ціннісних орієнтацій у психопатичних особистостей, які реалізували протиправні дії. — Автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.01. — Харків, 1998. — 16 с.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Однією з проблем сучасного суспільства є боротьба з протиправною поведінкою. Особливо актуальною стає ця проблематика в світлі нових суспільно-економічних відносин та нових соціо-культурних тенденцій, що набирають силу. В зв’язку з цим питання несприятливого формування структур індивідуальної свідомості, що детермінують мотивацію протиправної поведінки, а також і її реалізацію, набувають не тільки теоретичного, але й практичного значення.

Судово-психіатрична практика свідчить про зростання питомої ваги правопорушень, котрі здійснюються аномальними особами поряд з загальним зростанням числа злочинних дій в країнах СНД (Ю. М. Антонян, В. В. Гульдан, 1991; В. Н. Кудрявцев, 1986). Тому профілактика правопорушень з боку осіб з психічними вадами, дослідження причин скоєння ними правопорушень висувають на передній план проблему мотивації протиправних дій у даних правопорушників (Ю. М. Антонян, С. В. Бородін, 1987; Ю. М. Антонян, В. В. Гульдан, 1991).

Дослідження, що проводяться в цьому напрямку, орієнтовані на вивчення рівнів особистісного функціонування, котрі зумовлюють можливості саморегуляції, що дозволило описати такі феномени як дефіцитарність механізмів саморегуляції та, зокрема, опосередкування власної поведінки у психопатичних особистостей (Б. С. Братусь, 1988; В. В. Гульдан, 1974, 1975, 1978; И. А. Кудрявцев, Ф. С. Сафуанов, 1984, 1985, 1986, 1991; Ф. С. Сафуанов, 1990; В. В. Шостакович, 1975).

Вивчення ролі ціннісних орієнтацій дозволяє зробити висновок, що психологічний зміст та особливості ціннісних орієнтацій являють собою як оцінку об’єктів соціальної реальності, так і певний тип оцінювально-орієнтованої діяльності в широкому колі суспільних цінностей.

Поряд з цим, не вивченими залишаються механізми взаємовпливу структури ціннісних орієнтацій особистості та особливостей її адаптації.

В зв’язку з вище наведеним, об’єктом дослідження стали психопатичні особистості, які реалізували протиправну поведінку.

Предмет дослідження — структурно-динамічні особливості ціннісно-орієнтаційних систем у психопатів, які здійснили протиправні дії.

Мета дослідження — виявлення трансформації ціннісних систем у правопорушників, які є психопатичними особами, їх зв’язку з особливостями дезадаптації та механізмами формування протиправних форм поведінки.

Нами була висунута така гіпотеза: система ціннісних орієнтацій психопатичних осіб характеризується структурно-динамічними трансформаціями, які надають їй дезадаптивний, непродуктивний характер та опосередковано детермінують формування мотивів протиправної поведінки.

Виходячи з мети та гіпотези дослідження були визначені такі задачі дослідження:

  1. Вивчити усвідомлюваний та неусвідомлюваний рівні ставлення до основних життєвих цінностей у правопорушників, що страждають психопатіями.
  2. Дослідити уявлення психопатів-правопорушників про ідеальну ієрархію ціннісних орієнтацій.
  3. Провести порівняльний аналіз уявлень про ідеальну ієрархію ціннісних орієнтацій з ієрархіями цих цінностей, побудованих на основі усвідомлюваних та неусвідомлюваних ранжувань.
  4. Виявити структурно-динамічні особливості системи ціннісних орієнтацій, що лежать в основі ставлення до оточуючого світу у правопорушників, що є психопатичними особами.
  5. Виробити рекомендації щодо оптимізації профілактики протиправної поведінки у даного кола правопорушників.

Наукова новизна полягала в тому, що вперше:

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вперше виявлені особливості динаміки та ієрархії ціннісних структур при психопатіях, що дозволило уточнити сучасні уявлення про психологічну структуру механізмів особистісних порушень у даного контингенту, формування різних форм соціальної дезадаптації, а також їх взаємозв’язок з реалізацією протиправних дій.

Практичне значення роботи полягає в тому, що:

Надійність та вірогідність дослідження забезпечувалась реалізацією теоретичних положень в рішенні завдань емпіричного дослідження, застосуванням методів, адекватних завданням, предмету та об’єкту дослідження, репрезентативністю вибірки, використанням методів статистичної обробки отриманих даних.

Апробація роботи. Результати дослідження доповідалися на І Національному конгресі неврологів, психіатрів та наркологів (Харків, 1997), науково-практичних конференціях Українського НДІ клінічної та експериментальної неврології та психіатрії (Харків, 1995, 1996), на засіданнях науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів (Харків, 1996, 1997).

Особистий внесок. Всі динамічні, експериментально-психологічні дослідження, психологічні методи, методи обробки, осмислення, інтерпретація та оформлення результатів здійснено автором самостійно.

Основний зміст роботи відображено у 5 публікаціях, загальним обсягом 17 д. а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, 6 розділів, закінчення та висновків, зміст яких викладено на 207 сторінок машинописного тексту. В роботі 6 малюнків, загальним обсягом 4 сторінки, 13 таблиць — 9 сторінок, та список літератури 23 сторінок. У списку літератури 221 назва, з них 30 іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовуються актуальність, практичне та теоретичне значення дослідження, його наукова новизна, розглядаються об’єкт та предмет дослідження, формулюється гіпотеза.

Перший розділ «Сучасний стан проблеми ціннісних орієнтацій в нормі та патології та їх взаємозв’язку з протиправною поведінкою» присвячений теоретичному аналізові проблем функціонування ціннісно-смислових утворень особистості. В даному розділі розглядається само поняття цінності, його зміст, а також його специфіка та співвідношення з такими поняттями як мотив, ціль, установка, аттітюд (В. В. Водзинська, 1968; І. Ю. Істошин, 1979; Ш. А. Надірашвілі, 1974). Проаналізовано основні підходи до проблеми ціннісних орієнтацій у вітчизняній психології, де вони розглядаються як вищий диспозиційний рівень та як усвідомлюваний рівень смислових утворень (В. А. Ядов, 1975; А. Г. Асмолов, 1979; В. Г. Алєксєєва, 1974). Як базовий принцип розглядається концепція Б. С. Братуся про рівні психічного здоров’я (Б. С. Братусь, 1988). Окрім того, проаналізовано сучасні уявлення про психологічну структуру особистісних порушень у осіб, що страждають різними формами психопатій, розглянуті особливості їх когнітивної сфери, а також характеристики смислових утворень даних особистостей (Б. В. Зейгарнік, Б. С. Братусь, 1980). Окремий параграф присвячено взаємозв’язку характеристик особистості правопорушника з психічними аномаліями з формуванням мотивів протиправних дій (Ю. М. Антонян, В. В. Гульдан, 1991).

В другому розділі «Характеристика досліджуваних та методів дослідження» представлені загальна характеристика досліджених та методів дослідження.

Основну групу склали 100 психопатичних особистостей, котрі в зв’язку з реалізованими ними протиправними діями притягались до судової відповідальності та піддавались судово-психіатричній експертизі в Харківській міській клінічній психіатричній лікарні № 15.

Найбільш характерними для даного кола правопорушників є злочини проти власності (особистої та державної). Ці злочини ставились в провину 67% досліджених. Другими за представленістю є вбивства та завдання тяжких тілесних ушкоджень (20%). Всі досліджувані були чоловіками віком від 18 до 50 років.

Як контрольна група були обстежені 50 психічно здорових осіб, котрі не звертались до психіатра та на момент обстеження не мали скарг щодо психічного та фізичного здоров’я, а також ніколи не притягувались до судової відповідальності. За віковими, освітніми та соціально-демографічними показниками контрольна група була ідентична основній.

Комплексне дослідження системи ціннісних орієнтацій проводилось з використанням таких психодіагностичних методик: методика «Співвідношення «цінності» та «доступності» в різних життєвих сферах» О. Б. Фанталової, кольоровий тест відношень А. М. Еткінда, а також 2 варіанти репертуарного теста Дж. Келлі (один з них — оригінальній варіант методики).

Для обробки отриманих результатів використовувались параметричні та непараметричні методи математичної статистики: критерії Ст’юдента, Фішера, Уілкоксона-Манна-Уітні. Виявлення системних закономірностей проводилось за допомогою методів системного аналізу та побудови інформаційних граф-моделей.

В третьому розділі «Структура системи ціннісних орієнтацій у правопорушників» розглядаються усвідомлюваний та неусвідомлюваний рівні ставлення до головних життєвих цінностей, а також їх порівняльні ієрархії.

Результати дослідження ієрархії та структури ціннісних орієнтацій на усвідомлюваному рівні дозволили зафіксувати їх однотипний характер у психопатів та досліджуваних контрольної групи. В ній відтворилась суб’єктивна значимість інтимно-особистісної сфери (цінності: «сім’я» (8,14±0,44; 7,83±0,67), «здоров’я» (7,18±0,37; 8,48±0,59, Р < 0,1), «любов» (6,8±0,35; 7,22±0,53), «наявність друзів» (6,97±0,34; 6,48±0,57)) та низька значимість таких цінностей як «активне життя» (3,08±0,31; 3,26±0,45), «творчість» (2,42±0,28; 3,83±0,76; Р < 0,05), «переживання прекрасного» (3,14±0,31; 2,39±0,41; Р < 0,1).

Оцінка суб’єктивних уявлень про доступність даних цінностей виявила, що досліджувані правопорушники до найбільш доступних цінностей відносили: «любов» (7,03±0,32), «цікаву роботу» (6,46±0,29) та «наявність друзів» (6,09±0,42), в той час як досліджувані контрольної групи вважали такими: «наявність друзів» (7,0±0,43), «пізнання» (6,48±0,45), «свободу» (6,04±0,48) та «любов» (5,96±0,6). Як найменш доступні в першій групі відмічались: «творчість» (3,1±0,35), «матеріальний добробут» (4,2±0,37), «переживання прекрасного» (4,82±0,38) та «здоров’я» (5,22±0,42). В аналогічній ієрархії для контрольної групи виділені: «матеріальний добробут» (2,69±0,44), «цікава робота» (4,91±0,55), «сім’я» (5,13±0,46) и «творчість» (5,3±0,53).

Аналіз співвідношення між рівнем усвідомлення головних життєвих цінностей та рівнем безпосередньо доступного виявив два варіанти взаємозв’язку. По-перше, це перевага значимості над доступністю, що відповідає стану розриву між потребою в досягненні даних цінностей та можливістю їх досягнення в реальності, таким чином, такий стан пов’язаний з наявністю конфлікту в мотиваційній сфері відносно даних цінностей. Для правопорушників виявлені конфлікти відносно цінностей «здоров’я» (1,97±0,48), «матеріальний добробут» (1,8±0,49), «впевненість в собі» (0,22±0,38), «наявність друзів» (0,87±0,42), «свобода» (0,48±0,49) и «сім’я» (2,31±0,49). Зворотне співвідношення, що відбиває перевагу доступності над значимістю зафіксовано відносно цінностей «активне життя» (–2,56±0,39), «цікава робота» (–2,05±0,36), «переживання прекрасного» (–1,68±0,39) та «творчість» (–0,69±0,32), що відбиває наявність мотиваційного вакууму та зниження рівня спонукань в життєвих сферах, пов’язаних з даними цінностями.

Дослідження неусвідомлюваного рівня ставлення до головних людських цінностей також виявило близькі за структурою ціннісні ієрархії. Перелік найбільш емоційно прийнятних цінностей для досліджуваних обох груп був ідентичним (цінності: «здоров’я» (2,61±0,2; 1,85±0,17; Р < 0,05), «любов» (2,85±0,22; 2,85±0,29), «переживання прекрасного» (2,72±0,22; 2,25±0,24). Переліки цінностей, що емоційно відхилялись також в достатньому ступені співпадали. Для психопатів-правопорушників ними були — «пізнання» (4,45±0,25), «цікава робота» (4,44±0,28) та «матеріальний добробут» (4,03±0,28). Для контрольної групи найбільш відхиленими цінностями були: «матеріальний добробут» (4,6±0,29), «сім’я» (4,15±0,33) и «пізнання» (4,1±0,39).

Результати аналізу отриманих даних свідчать про наявність загальних тенденцій відносно неусвідомлюваного та усвідомлюваного рівнів ціннісних утворень. В якості специфічної особливості системи ціннісних відносин у психопатів-правопорушників виявлено вірогідно більш значне неузгодження між усвідомлюваним та неусвідомлюваним. Факт, що виявлені особливості глибинного рівня відношень не завжди можуть бути усвідомлені людиною та, значить, не завжди доступні вербальному описанню, зумовлює розбіжність між усвідомлюваним та неусвідомлюваним рівнями цих відношень. Це розходження відбиває недостатню повноту свідомості психопатів, котра зумовлюється особливостями когнітивної сфери психопатичних особистостей, зокрема, відсутністю навиків роботи з власними смисловими утвореннями, а також слабким розвитком рефлексії та самоаналізу. Дане неузгодження відображує своїм змістом дисгармонію основ ставлення до предметної та соціальної дійсності. Результатом цього є недостатня потенційна здатність ціннісних орієнтацій відігравати роль смислових регуляторів життєдіяльності психопатичних осіб.

В четвертому розділі «Порівняльний аналіз ієрархічної побудови та функціонування ціннісно-орієнтаційних систем» наведена характеристика уявлень про ідеальне значення цінностей та порівняння цих уявлень з усвідомлюваним і неусвідомлюваним рівнями ціннісно-орієнтаційних відносин.

У досліджуваних обох груп мала місце однотипність уявлень про ідеальне значення цінностей: «цікава робота» (1,87±0,22; 2,4±0,33), «творчість» (6,37±0,65; 8,0±0,88) та «активне життя» (4,53±0,58; 6,15±0,64). Психопати та досліджувані контрольної групи надали найвище значення цінності «цікава робота» та оцінили цінність «творчість» як найменш значущу. Крім того, зафіксована наявність загальних тенденцій в стосунку цінностей «здоров’я» (2,53±0,34; 3,85±0,71), «сім’я» (2,3±0,3; 2,5±0,26) та «наявність друзів» (2,5±0,5; 3,05±0,41). При цьому рівень суб’єктивного значення всіх вище наведених цінностей був вірогідно вищий в групі психопатичних осіб, що є відбиттям своєрідності ієрархії їх смислових структур.

Таблиця

Порівняльні показники ціннісних ієрархій для основної групи

Цінність Місце в ієрархії
неусвідомлюваний вибір усвідомлюваний вибір ідеальний вибір
1. Активне життя 5 11 10
2. Здоров’я 1 2 5
3. Цікава робота 11 9 1
4. Переживання прекрасного 2 10 9
5. Любов 3 4 7
6. Матеріальний добробут 10 7 8
7. Наявність друзів 9 3 4
8. Впевненість в собі 8 5 2
9. Пізнання 12 8 9
10. Свобода 4 6 6
11. Сім’я 6 1 3
12. Творчість 7 12 12

У правопорушників — психопатичних осіб мала місце значна неузгодженість в ціннісно-смислових структурах. У вище названих ієрархіях всі цінності мали різні позиції. Поряд з цим, середня «ідеальна» ієрархія виявила ряд загальних тенденцій із середньою «усвідомлюваною» ієрархією, на той час як в стосунку середньої «неусвідомлюваної» ієрархії ці тенденції не фіксувались. Такі цінності як «свобода» та «творчість» мали однакові позиції в «ідеальній» та «усвідомлюваній» ієрархіях, а в стосунку таких цінностей як «активне життя», «переживання прекрасного», «матеріальний добробут», «наявність друзів», «пізнання» та «сім’я» зафіксовані загальні тенденції. Для цінностей «здоров’я», «цікава робота» та «впевненість в собі» виявлені значні розходження у вище згаданих ієрархій. Даний феномен свідчить про низький рівень усвідомлення психопатами власних смислових утворень.

У досліджуваних нормативної групи виявлено вірогідно нижчий рівень неузгодженості в різних рівнях ціннісно-орієнтаційної сфери.

В п’ятому розділі «Особливості системи значимих життєвих сфер у психопатичних осіб» розглядаються структурно-змістові особливості ціннісно-смислової сфери.

Реконструкція реальних факторів оцінювальної діяльності, що використовується аномальними особами, та визначення місця даних факторів в просторі, що реконструюється, дозволили об’єктивізувати особливості ціннісно-смислового функціонування їх свідомості. Зафіксована наявність життєвих сфер, що мають найбільше значення для психопатів, несуть найбільше ціннісне навантаження та направляють їхню поведінку. Це: сфера фізичного та психічного здоров’я, інтимно-особиста сфера, відповідність соціальним очікуванням, робота та ділові якості, сфера матеріального добробуту, сфера інтелектуальних досягнень та сфера психологічної адекватності.

Результати проведеного системного аналізу свідчать, що всі основні рівні особистої самореалізації психопата пов’язані з проблемою власної психологічної адекватності, з чого можна висновувати, що головним прагненням психопатичної особистості є надбання задовільного ставлення до себе. Ситуації, що в найбільшому ступню пов’язані з відчуттям власної неадекватності належать до сфер матеріальних досягнень, а також роботи та ділових якостей. Близькими до них за своїм декомпенсуючим значенням є ситуації, що пов’язані зі здоров’ям та інтелектуальними досягненнями. Окрім того, виявлена автономність функціонування цінності «матеріальний добробут», що може лежати в основі несформованості у правопорушників механізмів, що сприяють реалізації потреб, пов’язаних з даною цінністю.

Поряд з цим, виявлена вірогідно вища структурованість ціннісних орієнтацій в контрольній групі. Смислові конструкти свідомості цих досліджуваних наповнені традиційним змістом, структуровані, гармонійно вписуються в картину світу, котра достатньо адекватна соціальній дійсності. Це свідчить про достатню інтеріорізацію соціальних норм та достатніх адаптивних можливостях. Крім того, ціннісні орієнтації в контрольній групі організовані смисловою перспективою, що вказує на достатню гармонійність головних мотиваційних ліній їх життєдіяльності та їх адекватну наповненість. Виокремлено ряд цінностей, котрі формують головну смислову лінію у цих людей.

Інформаційна графмодель значимих життєвих сфер правопорушників — психопатичних особистостей

Мал. Інформаційна графмодель значимих життєвих сфер правопорушників — психопатичних особистостей

Позначки: 1 — сфера інтелектуальних досягнень; 2 — інтимно-особиста сфера; 3 — відповідність соціальним очікуванням; 4 — здоров’я; 5 — робота та ділові якості; 6 — матеріальний добробут; 7 — психологічна адекватність;
—— сильні прямі зв’язки; ==== сильні зворотні зв’язки; - - - - слабкі прямі зв’язки; = = = = слабкі зворотні зв’язки.

В шостому розділі «Особливості взаємозв’язку структурно-динамічних характеристик ціннісно-смислової сфери та порушень механізмів соціальної адаптації» обговорюється структура системи ставлення до світу у правопорушників-психопатів, а також механізми порушень соціальної адаптації та профілактика протиправних дій у даних осіб.

Показано, що в групі психопатів, які реалізували протиправні дії, система ціннісних орієнтацій мала ряд особливостей. Головною характеристикою, що зумовлює взаємозв’язок елементів даної системи є її недостатня структурованість, котра пов’язана зі слабкою розробленістю та представленістю в свідомості власних смислових одиниць. Поряд з цим, виявлено системоутворюючий фактор, котрим є для цих осіб проблематика власної психологічної адекватності. Всі головні цінності (інтелектуальні досягнення, інтимні стосунки, відповідність соціальним очікуванням, матеріальний добробут, робота) пов’язані зі сферою, що відбиває потребу психологічної адекватності, що, в свою чергу, відображує домінування проблематики ставлення до себе у даного контингенту та її тотальний характер. Всі основні рівні самореалізації психопатичних осіб пов’язані з проблемою власної психологічної адекватності, що надає їй непродуктивний, дезадаптивний характер. Ситуації, що в найбільшому ступені є фруструючими, маючими дезадаптуючий характер, пов’язані з поразками в матеріальній сфері, професійній самореалізації та збереженні здоров’я. Також важливою структурною характеристикою системи ціннісних орієнтацій у психопатів є неузгодженість її елементів та їх висока конфліктність. Всі головні цінності функціонують автономно, вони не пов’язані змістовними смисловими зв’язками, що приводить до дисгармонії їх функціонування, а, значить, до непродуктивності, послаблення їх функції головних детермінант регуляції поведінки. Найбільш ізольовано при високому значенні існує цінність «матеріальний добробут» та пов’язані з нею потреби, що пояснює несформованість при психопатіях адекватних шляхів та форм задоволення цих потреб. Автономність основних цінностей у даних осіб зумовлює несформованість головної смислової лінії в житті психопата-правопорушника та дефектність його особистої спрямованості. Окрім цього, правопорушники виявили вірогідно меншу психологічну орієнтованість у власних мотиваційно-смислових конфліктах в порівнянні з досліджуваними контрольної групи, що заважає формуванню механізмів смислового опосередкування та рефлексії, що, як відомо, лежать в основі процесів регуляції особистістю своєї поведінки, результатом чого є зниження адаптаційних можливостей.

Викривлення спрямованості особистості та відсутність продуктивної головної смислової тенденції пояснюються ще однією особливістю побудови ціннісно-смислової сфери у даних осіб в порівнянні з нормою, а саме — відсутність цінності розгорнутості в часі. Зв’язок з досвідом особистості та співвіднесеність з часовою перспективою зумовлює здатність ціннісних орієнтацій грати роль адекватних регуляторів в різноманітних соціальних ситуаціях, що створює можливість для формування необхідних саморегуляційних механізмів та резервів адаптації. Відсутність розгорнутості в часі пов’язана з недостатньою осмисленістю власного життя, що призводить до слабкої структурованості та дисгармонії ціннісних утворень. Ця відсутність також частково пояснює особливості використання минулого досвіду та неадекватність процесів прогнозування у аномальних осіб.

Низький рівень когнітивної складності ціннісно-орієнтаційної системи — також характерна особливість психопатів. Недостатня когнітивна складність створює передумови для формування дефектності смислового функціонування ціннісних систем, а також дефіцитарності та незрілості ціннісної позиції у психопатичних осіб через примітивізацію, негнучкість та недостатню багатомірність способів оцінювання дійсності, що, в свою чергу, знижує їх адаптаційні можливості.

Вищенаведені структурно-динамічні особливості ціннісно-смислової сфери пояснюють також недостатні прагнення психопатичних осіб до набуття загальних сенсів свого життя. Слабка усвідомленість життя не сприяє інтеграції та гармонізації ціннісних орієнтацій і сама є результатом слабкої узгодженості та конфліктності ціннісно-смислової сфери.

В порівнянні з нормою правопорушники вірогідно менш орієнтовані на соціальне ухвалення та відповідність соціальним вимогам. Як відзначено вище, у психопатів домінує орієнтація на набуття психологічної адекватності. Можна констатувати відвертання адаптаційних резервів у аномальних осіб від адаптації до соціуму, засвоєння його нормативів та переважна спрямованість їх на задоволення потреби в створенні задовільного ставлення до себе. За цим, як видно, стоїть спроба пристосуватися до власної аномальності шляхом певної відмови від адаптації до загальнолюдських вимог.

Всі вище наведені структурно-динамічні характеристики ціннісних систем у психопатичних осіб, що скоїли злочини, лежать в основі дефектності механізмів саморегуляції та зниження їх адаптаційних можливостей.

Встановлено, що специфіка психологічних механізмів та мотивації протиправної поведінки певною мірою пов’язана з психологічними закономірностями трансформацій ціннісно-орієнтаційної системи. Серед правопорушень, скоєних досліджуваними, найбільший відсоток належить злочинам проти власності: крадіжки, пограбування та вимагання. На мотиваційному рівні ці правопорушення пов’язані з несформованістю або порушенням соціально детермінованих способів задоволення потреб. На ціннісно-смисловому рівні ці вчинки детермінуються високим значенням цінності «матеріальний добробут». Як було показано раніше, ця цінність функціонує автономно, що не сприяє утворенню адекватних способів реалізації пов’язаних з нею потреб та формуванню адаптивної особистої спрямованості. Виявлена дезадаптуюча, декомпенсуюча роль невдалої самореалізації в сфері матеріальних досягнень, а також гіпертрофована потреба в задовільній самооцінці та недостатня орієнтованість на відповідність соціальним вимогам приводять до фіксації на асоціальних способах досягнення матеріального добробуту.

Насильницькі злочини (вбивства, тяжкі тілесні пошкодження, зґвалтування) належать до групи правопорушень, значною мірою детермінованих недоліком саморегуляції та опосередкування у психопатичних осіб. Недостатня структурованість елементів ціннісно-орієнтаційної системи, пов’язана зі слабкою розробленістю та представленістю в свідомості психопатів власних смислових одиниць, а також недостатня осмисленість їх головних ціннісно-мотиваційних тенденцій детермінує формування мотивації даних правопорушень на ціннісному рівні. Крім того, наявність даної мотивації пов’язана з домінуючим значенням цінності задовільного ставлення до себе, а також відсутністю цінності розгорнутості власної життєдіяльності в часі, що приводить до надмірного зв’язку успішності з самооцінкою, а також порушенням процесів цілеутворення, оцінки ситуації, прогнозування.

Отримані результати свідчать, що криміногенність пов’язана не з наявністю психопатизації, а зі спрямуванням особистості, її ціннісно-смисловою структурою, що, в результаті, зумовлює соціальний чи асоціальний характер психопатичної самоактуалізації.

В заключній частині наводяться висновки теоретичного та експериментального дослідження, результати якого підтвердили основну гіпотезу та положення, що виносяться на захист.

ВИСНОВКИ

  1. Система ціннісних утворень у психопатичних осіб, що є правопорушниками, характеризується рядом структурно-динамічних трансформацій, котрі лежать в основі порушення їх соціально-психологічної адаптації.
  2. Головними структурно-динамічними характеристиками цих трансформацій є: 1) недостатня структурованість елементів ціннісно-орієнтаційної системи, котра пов’язана зі слабкою розробленістю і представленістю в свідомості психопатичних осіб смислових одиниць; 2) низький показник узгодженості цих елементів та їх висока конфліктність, що приводить до автономності функціонування окремих цінностей, їх дисгармонічності та непродуктивності в якості головних детермінант регуляції поведінки; 3) низький рівень когнітивної складності ціннісно-смислової сфери, який зумовлює дефіцитарність та недостатню багатомірність способів оцінювально-орієнтовної діяльності; 4) недостатня осмисленість головних ціннісно-мотиваційних тенденцій.
  3. Система головних ціннісних орієнтацій у психопатів включає інтелектуальні досягнення, інтимно-особисті стосунки, відповідність соціальним очікуванням, матеріальний добробут, роботу та ділові якості, а також психологічну адекватність. Дані цінності не формують головної мотиваційної тенденції, що призводить до відхилень особистої спрямованості.
  4. В структурі ціннісно-смислових утворень психопатичних осіб має місце домінування цінності задовільного ставлення до себе, яке має відбиття у відчутті власної адекватності, що призводить до переважної спрямованості їх адаптаційних резервів на пристосування до власних аномальних особистісних проявів.
  5. Потреба в психологічній адекватності пов’язана ригідними зв’язками з усіма головними рівнями самореалізації психопатичної особистості, що надає їм непродуктивний, дезадаптивний характер.
  6. Цінності, що презентують матеріальний добробут, професійну самореалізацію та наявність ділових якостей, а також інтимно-особисту сферу та здоров’я зумовлюють найбільшу дезадаптуючу, декомпенсуючу роль ситуацій, пов’язаних з проблемами самореалізації.
  7. Цінність відповідності соціальним вимогам зафіксована в числі найбільш значимих. Поряд з цим, правопорушники, що є психопатичними особами, вірогідно менше орієнтовані в порівнянні з нормою на соціальне схвалення своїх дій.
  8. Специфічною характеристикою системи ціннісних орієнтацій психопатів-правопорушників є відсутність розгорнутості своєї життєдіяльності в часі. Ця особливість зумовлює такі феномени як неадекватність процесів прогнозування та недостатність використання досвіду у психопатів, а також непослідовність їх поведінки та їх загальну непродуктивність.
  9. Порівняльний аналіз уявлень про ідеальну ієрархію цінностей з усвідомлюваним та неусвідомлюваним аспектами ціннісних орієнтацій виявив наявність високого рівня дезінтегрованості різних аспектів ставлення до головних життєвих цінностей, високий рівень розбіжності як в усвідомлюваній так і в неусвідомлюваній оцінці ролі головних життєвих цінностей та уявлень про ідеальний варіант ціннісної ієрархії. Формування даного феномену детерміновано трансформаціями структурно-динамічних характеристик ціннісно-смислової сфери.
  10. Профілактична робота щодо попередження протиправної поведінки та її рецидивів у психопатичних осіб, що скоїли злочини, має провадитись з урахуванням структурно-динамічних характеристик системи ціннісних орієнтацій.

Основний зміст роботи відображено у таких публікаціях:

  1. Системы ценностных ориентаций как факторы регуляции поведения правонарушителей // Вестник ХГУ. Серия «Психология». — Харьков, 1997. — № 391. — С. 142–146.
  2. Психологический анализ системы ценностных образований у психопатических личностей, реализовавших противоправное поведение // Український вісник психоневрології. — 1997. — Т. 4, вип. 5. — С. 380–381.
  3. Особенности отношения к терминальным ценностям у психопатических личностей, совершивших противоправные действия // Український вісник психоневрології. — Т. 4, вип. 5. — Харків, 1997. — С. 381–383.
  4. Особенности представлений об идеальной иерархии ценностей у психопатических личностей, реализовавших противоправные действия // Вестник ХГУ. Серия «Психология». — Харьков, 1997. — № 395. — С. 114–118.
  5. Порівняльний аналіз особливостей ієрархії ідеальної, усвідомлюваної та підсвідомої систем ціннісних орієнтацій особистостей, що реалізували протиправні дії // Педагогіка та психологія: Збірник наукових праць ХДПУ. — Харків, 1997. — Вип. 5. — С. 101–106.

Консультації з питань судово-психіатричної експертизи
Висновки фахівця з судової психіатрії у кримінальних та цивільних справах


© «Новости украинской психиатрии», 2002
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211